Ancile
http://dbpedia.org/resource/Ancile an entity of type: Person
Els escuts sagrats o ancils (en llatí ancilia, singular ancile) són objectes sagrats, dedicats per Numa Pompili al culte de Mart dins la romana de la religió tradicional.
rdf:langString
Los ancilas (en latín ancilia, singular ancile) o escudos sagrados de la Antigua Roma eran doce escudos que se guardaban en el templo de Marte, a cargo de los sacerdotes saliares (salii). Estaban hechos de bronce, de forma oval, con dos escotaduras en los lados correspondientes al eje menor, y tenían como unos dos pies y medio de longitud.
rdf:langString
Les boucliers sacrés ou anciles (en latin ancilia) sont des objets sacrés, voués par Numa Pompilius au culte de Mars dans la religion romaine traditionnelle.
rdf:langString
Gli Ancilia erano i dodici scudi (ovali e tagliati sui lati) sacri utilizzati dai fratelli Salii nelle loro processioni e nei loro riti della Roma arcaica. Ancile
rdf:langString
Ancile (lat.), en långrund, på båda sidorna urringad bronssköld, vilken enligt sagan nedföll från himmelen på den romerske kungen Numa Pompilius tid. Då Numas maka, nymfen Egeria, förklarade att Roms välfärd var fäst vid besittningen av denna sköld lät Numa för att försvåra dess bortrövande förfärdiga 11 alldeles likadana sköldar. Vården om dessa 12 ancilia anförtroddes åt de av Numa tillsatta 12 salierna, Mars präster, vilka den 4 mars varje år i en högtidlig procession med sång och dans bar omkring dem i staden.
rdf:langString
Ein Ancile (lat., Plural: ancilia) war ein kleinerer, ovaler Bronzeschild der Antike, der auf beiden Seiten eine Einbuchtung besaß, die ihn etwa die Form einer 8 annehmen ließ. Ancilia waren die geläufige Schildform in mykenischer Zeit und gehörten wohl noch in den ersten Jahrhunderten des 1. Jahrtausends v. Chr. zur Bewaffnung italischer Krieger.
rdf:langString
In ancient Rome, the ancilia (Latin, singular ancile) were twelve sacred shields kept in the Temple of Mars. According to legend, one divine shield fell from heaven during the reign of Numa Pompilius, the second king of Rome. He ordered eleven copies made to confuse would-be thieves, since the original shield was regarded as one of the pignora imperii (pledges of rule), sacred guarantors that perpetuated Rome as a sovereign entity.
rdf:langString
Ancile (l.mn. ancilia) – mityczna tarcza owalna, stanowiąca dla Rzymian pradawny obiekt kultowy. Według tradycyjnego przekazu miała spaść z nieba jako symbol ochrony miasta podczas zarazy, jaka wybuchła za panowania króla Numy Pompiliusza. Według Warrona nazwa ta pochodzi od ancisu (wykrojony, wycięty), co określa szczególny kształt tarczy.
rdf:langString
Os ancis (em latim: ancilia; sg. ancile) eram antigos escudos de bronze pequenos e de formato oval, cujos entalhes em ambos os lados faziam com que tivessem a forma aproximada do número 8. Esse foi o formato padrão dos escudos durante o período micênico e provavelmente também ainda estavam em uso na Itália durante os primeiros séculos do I milênio a.C.
rdf:langString
Анкил (лат. Ancile) — в Древнем Риме легендарный щит бога Марса, по преданию, упавший с неба при царе Нуме Помпилии ему в руки во время моровой язвы. Чудесное явление сопровождалось голосом, объявившим, что Рим будет владыкой мира, пока обладает этим щитом. Доспех был выполнен в форме эллипса с выемками по бокам.
rdf:langString
Анкіл (лат. ancile) — у Стародавньому Римі легендарний щит бога Марса, що за переказами, впав з неба за царя Нуми Помпілія йому в руки під час мору. Диво супроводжувалося голосом, який оголосив, що Рим буде володарем світу, поки володіє цим щитом. Обладунок був виконаний у формі еліпса з виїмками з боків. Зображення анкіла є традиційним елементом орнаментів військової арматури.
rdf:langString
rdf:langString
Escuts sagrats
rdf:langString
Ancile
rdf:langString
Ancile
rdf:langString
Ancilas
rdf:langString
Boucliers sacrés
rdf:langString
Ancilia
rdf:langString
Ancile
rdf:langString
Анкил
rdf:langString
Ancis
rdf:langString
Ancile
rdf:langString
Анкіл
xsd:integer
3708576
xsd:integer
1124854260
rdf:langString
Els escuts sagrats o ancils (en llatí ancilia, singular ancile) són objectes sagrats, dedicats per Numa Pompili al culte de Mart dins la romana de la religió tradicional.
rdf:langString
Ein Ancile (lat., Plural: ancilia) war ein kleinerer, ovaler Bronzeschild der Antike, der auf beiden Seiten eine Einbuchtung besaß, die ihn etwa die Form einer 8 annehmen ließ. Ancilia waren die geläufige Schildform in mykenischer Zeit und gehörten wohl noch in den ersten Jahrhunderten des 1. Jahrtausends v. Chr. zur Bewaffnung italischer Krieger. In der Antike wurde das Wort nach Angaben des römischen Philologen Varro (De lingua Latina 7.43) von ambecisus, 'beiderseitiger Einschnitt' (amb- 'beide' und accidere 'anschneiden') abgeleitet (vgl. Ovid, Fasti 3.377: „weil es auf jeder Seite eingeschnitten ist“), das über ancisile (vgl. anceps 'doppelköpfig' von amb- und caput 'Kopf') zu ancile verschliffen wurde. In der modernen Forschung ist jedoch umstritten, ob diese Deutung tatsächlich zutrifft.
rdf:langString
In ancient Rome, the ancilia (Latin, singular ancile) were twelve sacred shields kept in the Temple of Mars. According to legend, one divine shield fell from heaven during the reign of Numa Pompilius, the second king of Rome. He ordered eleven copies made to confuse would-be thieves, since the original shield was regarded as one of the pignora imperii (pledges of rule), sacred guarantors that perpetuated Rome as a sovereign entity. The shields are known for their distinct 'figure of eight' shape which is said to be derived from Mycenaean art. As described by Plutarch, the shape of the ancilia are described as a standard shield, neither round or oval, that have curved indentations on the sides. The ancilia were in the keeping of the Salii, a body of twelve priests instituted for that purpose by Numa. The Salii wielded them ritually in a procession throughout March. According to Varro, the ancilia may have also made an appearance in the Armilustrium (‘Purification of the Arms’) in October. The Salii were said to beat their shields with staves while performing ritual dances and singing the Carmen Salire.
rdf:langString
Los ancilas (en latín ancilia, singular ancile) o escudos sagrados de la Antigua Roma eran doce escudos que se guardaban en el templo de Marte, a cargo de los sacerdotes saliares (salii). Estaban hechos de bronce, de forma oval, con dos escotaduras en los lados correspondientes al eje menor, y tenían como unos dos pies y medio de longitud.
rdf:langString
Les boucliers sacrés ou anciles (en latin ancilia) sont des objets sacrés, voués par Numa Pompilius au culte de Mars dans la religion romaine traditionnelle.
rdf:langString
Gli Ancilia erano i dodici scudi (ovali e tagliati sui lati) sacri utilizzati dai fratelli Salii nelle loro processioni e nei loro riti della Roma arcaica. Ancile
rdf:langString
Ancile (l.mn. ancilia) – mityczna tarcza owalna, stanowiąca dla Rzymian pradawny obiekt kultowy. Według tradycyjnego przekazu miała spaść z nieba jako symbol ochrony miasta podczas zarazy, jaka wybuchła za panowania króla Numy Pompiliusza. Według Warrona nazwa ta pochodzi od ancisu (wykrojony, wycięty), co określa szczególny kształt tarczy. Pojawienie jej łączyło się z przepowiednią, że od dalszego jej istnienia uzależnione będzie trwanie i potęga państwa rzymskiego. Za radą wieszczki Egerii, dla uniemożliwienia kradzieży lub rozpoznania oryginału, Numa polecił wykonać 11 dokładnych kopii tej tarczy. W przypadku zagrożenia miały one samoczynnie wprawiać się w ruch. Miejscem ich przechowywania była początkowo Regia, później znajdowały się w świątyni Marsa pod opieką jego kapłanów zwanych saliami. Co roku w marcu i październiku nieśli je oni w uroczystych procesjach organizowanych ku czci boga Marsa i w pełnym uzbrojeniu wykonywali prastary taniec wojenny, z tarczą na lewym ramieniu.
rdf:langString
Os ancis (em latim: ancilia; sg. ancile) eram antigos escudos de bronze pequenos e de formato oval, cujos entalhes em ambos os lados faziam com que tivessem a forma aproximada do número 8. Esse foi o formato padrão dos escudos durante o período micênico e provavelmente também ainda estavam em uso na Itália durante os primeiros séculos do I milênio a.C. Na Antiguidade, de acordo com o filólogo romano Varrão (De lingua Latina 7.43), a palavra provinha do termo ambecisus, que significava "incisão mútua" (amb- "mútuo"; accidere, "cortar") Na pesquisa atual, no entanto, não se tem consenso sobre essa etimologia.
rdf:langString
Ancile (lat.), en långrund, på båda sidorna urringad bronssköld, vilken enligt sagan nedföll från himmelen på den romerske kungen Numa Pompilius tid. Då Numas maka, nymfen Egeria, förklarade att Roms välfärd var fäst vid besittningen av denna sköld lät Numa för att försvåra dess bortrövande förfärdiga 11 alldeles likadana sköldar. Vården om dessa 12 ancilia anförtroddes åt de av Numa tillsatta 12 salierna, Mars präster, vilka den 4 mars varje år i en högtidlig procession med sång och dans bar omkring dem i staden.
rdf:langString
Анкил (лат. Ancile) — в Древнем Риме легендарный щит бога Марса, по преданию, упавший с неба при царе Нуме Помпилии ему в руки во время моровой язвы. Чудесное явление сопровождалось голосом, объявившим, что Рим будет владыкой мира, пока обладает этим щитом. Доспех был выполнен в форме эллипса с выемками по бокам. Щит стал залогом безопасности и процветания римского государства (палладием). Чтобы подлинный щит нельзя было отличить и украсть, Нума распорядился сделать ещё 11 таких же. Хранение Анкила было доверено салиям, исповедовавшим культ Марса.Раз в год, в марте, эти 12 щитов члены жреческой коллегии салиев торжественно проносили по городу. Изображение Анкила является традиционным элементом орнаментов военной арматуры. Различные авторы по-разному трактовали этимологию этого слова. Некоторые предполагают, что слово «анкил» произошло от греческого слова ἀγκύλος, (изогнутый). Плутарх думает, что это слово может быть получено из греческого ἀγκών (локоть — то есть это защита, носившаяся на локте).
rdf:langString
Анкіл (лат. ancile) — у Стародавньому Римі легендарний щит бога Марса, що за переказами, впав з неба за царя Нуми Помпілія йому в руки під час мору. Диво супроводжувалося голосом, який оголосив, що Рим буде володарем світу, поки володіє цим щитом. Обладунок був виконаний у формі еліпса з виїмками з боків. Щит став запорукою безпеки і процвітання Римської держави (палладієм). Щоб справжній щит не можна було відрізнити і вкрасти, Нума розпорядився зробити ще 11 таких самих. Зберігання анкіла було довірено саліям, які сповідували культ Марса. Раз на рік, у березні, ці 12 щитів члени жрецької колегії саліїв урочисто проносили по місту. Зображення анкіла є традиційним елементом орнаментів військової арматури.
xsd:nonNegativeInteger
6179
