Amylose
http://dbpedia.org/resource/Amylose an entity of type: Thing
Amylose is a polysaccharide made of α-D-glucose units, bonded to each other through α(1→4) glycosidic bonds. It is one of the two components of starch, making up approximately 20–30%. Because of its tightly packed helical structure, amylose is more resistant to digestion than other starch molecules and is therefore an important form of resistant starch.
rdf:langString
Amilozo estas la unu grava komponento de amelo. Ĝi estas kemie analoga al amilopektino, glikogeno, sed la proprecoj estas diversaj. Amilozo konsistas el plurcent (300-1000) D-glukozoj kombiniĝintaj per alfa-1,4-ligo. La amiloza ĉeno ne disbranĉiĝas. Ĝi formas helican strukturon, stabiligitan per hidrogenaj ligoj.
rdf:langString
Amilosa glukosa unitatez egindako polimeroa da. Amilosa almidoi izeneko polisakaridoaren bi osagaietako bat da, egitura guztiaren %20-30a osatzen dena. Beste %70–80a amilopektina da. Landaretan aurkitzen da eta erreserba funtzioa betetzen du.
rdf:langString
Amilosa merupakan polisakarida, polimer yang tersusun dari glukosa sebagai monomernya. Tiap-tiap monomer terhubung dengan ikatan α-1,4-glikosidik. Amilosa merupakan polimer tidak bercabang yang bersama-sama dengan amilopektin menjadi komponen penyusun pati. Amilosa tersusun dari 250 satuan glukosa atau lebih per molekul, tergantung dari jenis hewan atau tumbuhan tersebut. Dalam masakan, amilosa memberi efek "keras" atau "pera" bagi pati atau tepung. Hidrolisis yang dilakukan pada amilosa akan menghasilkan D-glukosa, dan hidrolisis parsial akan menghasilkan disakarida.
rdf:langString
アミロース (amylose) とは、多数のα-グルコース分子がグリコシド結合（α1→4結合）によって重合し、直鎖状になった高分子である。アミロペクチンと同じくデンプン分子であるが、形状の違いにより異なる性質を持っている。デンプンに含まれるアミロースは完全な直鎖ではなく、1分子あたり5 - 20個程度の分岐がある。分枝の鎖長はグルコース残基で3 - 20程度と短いものが多い。通常のデンプンには 20% ほど含まれるが、トウモロコシの中には、このアミロース含量を 80% 程度にまで上げた品種（高アミロース種）もあり、そこから取り出されたものは高アミロースデンプンと呼称される。
rdf:langString
아밀로스(영어: amylose)는 단위체인 α-D-포도당들이 α(1→4) 글리코사이드 결합을 통해 서로 결합되어 있는 다당류이다. 녹말의 2가지 구성 성분 중 하나이며, 녹말의 약 20~30%를 차지한다. 타이트하게 패킹된 나선 구조로 인해 아밀로스는 다른 녹말 분자에 비해 소화에 대한 저항성이 강하므로 의 중요한 형태이다.
rdf:langString
Amilose é uma molécula formada por resíduos de glicose. Estes formam um polímero linearConstituído de 250 a 300 resíduos de D-glicopiranose, ligados por pontes glicosídicas α(1-4), que tendem a assumir um arranjo helicoidal. Juntamente com a amilopectina é o polímero que forma o amido. Nas proporções de amilose 20-30% e amilopectina 70-80%.
rdf:langString
Amylos är en ogrenad polysackarid gjord av α-D-glukosenheter, bundna till varandra genom α (1→4) glykosidbindningar. Tillsammans med den förgrenade amylopektin är den en komponent (20 – 30 procent) i stärkelse. Monosackaridenheten i amylos är glukos. På grund av dess tätt packade spiralformade struktur är amylos mer motståndskraftig mot matsmältningen än andra stärkelsemolekyler och är därför en viktig form av resistent stärkelse.
rdf:langString
直鏈澱粉（amylose），又称糖澱粉，是一種由葡萄糖組成的線性聚合物，各葡萄糖單體主要以α(1→4)糖苷鍵連接，每個直鏈澱粉分子通常含有數千個葡萄糖單體。直鏈澱粉與支鏈澱粉（膠澱粉）組成生物中常見的澱粉。
rdf:langString
Амилоза (от др.-греч. ἄμυλον — «крахмал») — один из основных полисахаридов, составляющих крахмал. Образована линейными или слаборазветвлёнными цепочками остатков альфа-глюкозы, соединённых гликозидными связями между 1-м и 4-м углеродными атомами: α-(1→4). По структуре молекул подобна амилопектину и гликогену, но её цепочки значительно менее разветвлены.
rdf:langString
أميلوز (بالإنجليزية: Amylose) هو مكثور (بوليمر) خطي من الغلوكوز يرتبط ارتباطا أساسياً بالروابط ألفا (1-4). يتركب من عدة آلاف من الوحدات كل وحدة منها عبارة عن الغلوكوز. كما يعد أحد مركَّبَات النشاء. لا يهضم أميلوز النشاء بنفس سرعة هضم أميلوبكتين، المركب الثاني للنشاء، ولكنه يشغل حجماً أقل ولذلك فإنه يفضل للتخزين عند النباتات، حيث تشكل حوالي 30% من مخزون النشاء في النبات.
rdf:langString
L'amilosa és un polímer lineal de D-glucopiranosa connectada principalment per enllaços glicosídics α 1-4. Pot constar d'uns quants milers d'unitats de glucosa la unitat repetitiva del qual és l'α-maltosa. És un dels dos components de midó conjuntament amb l'amilopectina. Els enllaços α 1-4 promouen la formació d'una estructura secundària en forma d'hèlix. El nombre de nombroses subunitats de glucosa (n) poden ser molts milers (normalment entre 300 a 3.000 subunitats).
rdf:langString
Amylose (griechisch amylon ‚Stärkemehl‘) ist mit einem Massenanteil von etwa 20–30 Prozent neben Amylopektin Bestandteil der natürlichen, pflanzlichen Stärke, beispielsweise aus Kartoffel, Weizen oder Mais. Tabelle: Amylose-Gehalt verschiedener Stärken, Rest ad 100 ist Amylopektin.
rdf:langString
Η αμυλόζη είναι ένας από τους δύο πολυσακχαρίτες που αποτελούν το θρεπτικό απόθεμα των φυτών, το άμυλο. Η αμυλόζη αντιστοιχεί περίπου στο 20-30% του αμύλου, ενώ το υπόλοιπο αντιστοιχεί στην αμυλοπηκτίνη. Από χημικής άποψης είναι ένα γραμμικό πολυμερές εκατοντάδων έως και χιλιάδων μονάδων γλυκόζης, ενωμένων μεταξύ τους με τύπου α(1→4). Σε καθαρή κατάσταση η αλυσίδα της αμυλόζης έχει άτακτη δομή, ενώ στο άμυλο απαντάται με την μορφή έλικας, συνήθως με έξι έως οκτώ μονάδες γλυκόζης σε κάθε σπείρα. Η ελικοειδής δομή σταθεροποιείται με τον σχηματισμό δεσμών υδρογόνου.
rdf:langString
La amilosa es el producto de la condensación de D-glucopiranosas por medio de obtener enlaces ramificadas glucosídicos (1,4), que establece largas cadenas lineales con 200-2500 unidades y pesos moleculares hasta de un millón; es decir, la amilosa es una α-D-(1,4)-glucana cuya unidad repetitiva es la a-maltosa. Tiene la facilidad de adquirir una conformación tridimensional helicoidal, en la que cada vuelta de hélice consta de seis moléculas de glucosa. El interior de la hélice contiene sólo átomos de hidrógeno, y es por tanto lipofílico, mientras que los grupos hidroxilos están situados en el exterior de la hélice. La mayoría de los almidones contienen alrededor del 25% de amilosa. Los dos almidones de maíz comúnmente conocidos como ricos en amilosa que existen comercialmente poseen conteni
rdf:langString
L'amylose (du grec αμυλος, non moulu) ou amylocellulose est un polyoside non ramifié constitué d'unités glucose liées par liaison α(1→4). Cette molécule n'est pas linéaire mais s'organise en hélice α, chaque tour de spire étant composé de huit résidus de sucre au maximum (le plus couramment six). Elle est avec l'amylopectine le principal constituant de l'amidon. Elle est présente de 20 à 28 % dans le blé et la pomme de terre, et à hauteur de 6 % dans le riz, le sorgho et le seigle. L'amylose est abondante dans le monde végétal et possède une anomérie alpha. Pour cette dernière raison, contrairement à la cellulose, elle est assimilable par l'homme. L'amylose est dégradée par l'α-amylase en maltose.
rdf:langString
L'amilosio è uno zucchero polisaccaride che deriva dall'unione di centinaia di molecole di α-D(+)-glucosio (solitamente da 300 a 3000) ed è uno dei componenti dell'amido (l'altro è l'amilopectina). Il legame tra due unità adiacenti si forma tra l'atomo di carbonio nº1 e il nº4 delle due molecole di glucosio con l'eliminazione di una molecola d'acqua; l'amilosio ha quindi struttura lineare. Il contenuto in amilosio di un cibo è un indice del livello di retrogradazione dell'amido subito dall'alimento, fenomeno al quale è legato il noto processo di raffermamento.
rdf:langString
Amyloza – organiczny związek chemiczny, złożony wielocukier, jeden ze składników skrobi. Jest zbudowana z nierozgałęzionych, skręconych śrubowo łańcuchów glukozy, połączonych wiązaniami α-glikozydowymi. Jej masa cząsteczkowa wynosi 10000–60000 u. Zawartość amylozy w skrobi według różnych źródeł literaturowych wynosi: 10–35%, 14–27%, 10–20%, pozostałość stanowi amylopektyna. Udział amylozy w skrobiach z najpopularniejszych surowców wynosi: ziemniaczana – 21%, kukurydziana – 28%, kukurydziana woskowa – 0%, pszenna – 28%, tapiokowa – 17%.
rdf:langString
Amylose is een polysacharide, het lineair zetmeelpolymeer van glucosemoleculen die door een alfa-1,4-binding aan elkaar gekoppeld zijn. De ander component van zetmeel is het vertakte amylopectinepolymeer. Enkele honderden tot duizenden moleculen, gemiddeld varieert de lengte van het polymeer tussen 300 en 3000 glucose eenheden, vormen een regelmatige glucaanketen. Door de alfa-1,4-binding kent het molecule een draaiing, die de oorzaak is van de helixstructuur van amylose. Gemiddeld bevat zetmeel tussen 17 en 30 massaprocent amylose en 70 á 83% amylopectine. De verhouding is afhankelijk van soort zetmeel en ras. High amylose mais bijvoorbeeld bevat 55 á 85% amylose, kleefrijst 7% amylose, waxy mais en amylopectine-aardappelzetmeel 0%, erwten 35%.
rdf:langString
Аміло́за — легко розчинна у воді складова частина крохмалю. З йодом дає синє забарвлення.Складається з лінійних ланцюжків молекул глюкози, з'єднаними зв'язками між 1-м і 4-м вуглеводними атомами. Вважається, що амілоза являє собою лінійний полімер α-D-глюкози, структурований через α-1,4 зв'язки. Молекулярна маса амілози складає близько 250 000 (1500 ангідроглюкозних ланок), проте вона може значно різнитися не лише у амілози, яка входить до складу різних видів рослин, але і в межах одного виду. Молекулярна маса залежить від ступеня зрілості рослини. Амілозу прийнято вважати лінійним полімером, але дане твердження вірне лише по відношенню до частини амілози; друга її частина має низьку ступінь розгалуженості.
rdf:langString
rdf:langString
أميلوز
rdf:langString
Amilosa
rdf:langString
Amylose
rdf:langString
Αμυλόζη
rdf:langString
Amilozo
rdf:langString
Amylose
rdf:langString
Amilosa
rdf:langString
Amilosa
rdf:langString
Amylose
rdf:langString
Amilosa
rdf:langString
Amilosio
rdf:langString
アミロース
rdf:langString
아밀로스
rdf:langString
Amylose
rdf:langString
Amyloza
rdf:langString
Амилоза
rdf:langString
Amilose
rdf:langString
Амілоза
rdf:langString
Amylos
rdf:langString
直鏈澱粉
xsd:integer
542645
xsd:integer
1124967404
rdf:langString
Amylose2.svg
rdf:langString
-α-(D)-Glucopyranan
rdf:langString
changed
xsd:integer
455524109
rdf:langString
أميلوز (بالإنجليزية: Amylose) هو مكثور (بوليمر) خطي من الغلوكوز يرتبط ارتباطا أساسياً بالروابط ألفا (1-4). يتركب من عدة آلاف من الوحدات كل وحدة منها عبارة عن الغلوكوز. كما يعد أحد مركَّبَات النشاء. لا يهضم أميلوز النشاء بنفس سرعة هضم أميلوبكتين، المركب الثاني للنشاء، ولكنه يشغل حجماً أقل ولذلك فإنه يفضل للتخزين عند النباتات، حيث تشكل حوالي 30% من مخزون النشاء في النبات. سوف تكون جزيئات اليود متناسبة تقريباً من التركيب الحلزوني للأميلوز، ترتبط مع مكثور النشاء الذي يمتص أطوال موجات معينة من الضوء. و لذلك كان الاختبار الشائع في الكشف عن اليود بمزج المواد المفحوصة بمحلول اليود الأصفر. في حال وجود الأميلوز يتم رؤية لون أزرق مسود.
rdf:langString
L'amilosa és un polímer lineal de D-glucopiranosa connectada principalment per enllaços glicosídics α 1-4. Pot constar d'uns quants milers d'unitats de glucosa la unitat repetitiva del qual és l'α-maltosa. És un dels dos components de midó conjuntament amb l'amilopectina. Els enllaços α 1-4 promouen la formació d'una estructura secundària en forma d'hèlix. El nombre de nombroses subunitats de glucosa (n) poden ser molts milers (normalment entre 300 a 3.000 subunitats). El midó d'amilosa té una menor rapidesa en la digestió que l'amilopectina; tanmateix, suposa un menor espai ocupat, per això es prefereix per a l'emmagatzematge en plantes: així, el voltant d'un 30% del midó emmagatzemat en plantes és en forma d'amilosa. L'amilasa d'enzims digestiva funciona en els extrems de la molècula de midó, descomponent-lo a monosacàrids. L'amilosa adquireix espontàniament una conformació tridimensional helicoidal, en la qual cada volta d'hèlix consta de sis molècules de glucosa. L'interior de l'hèlix conté només àtoms d'hidrogen, i és, per tant, lipofílic, mentre que els grups hidroxil estan situats en l'exterior de l'hèlix. La majoria dels midons contenen entre un 10% i un 25% d'amilosa. Els dos tipus de midons del blat de moro rics en amilosa que existeixen comercialment tenen continguts aparents de massa al voltant del 52% i del 70-75%. Les molècules de iode encaixen perfectament dins de l'estructura helicoidal de l'amilosa, unint-se amb el polímer de midó que absorbeix certes longituds d'ona conegudes de llum. Per això, una prova comuna per a detectar midó és impregnar la mostra amb una petita quantitat de solució de iode. En presència d'amilosa, s'observarà un color blau fosc. La intensitat del color es pot provar amb un colorímetre, utilitzant un filtre vermell per discernir la concentració de midó present en la solució. Les varietats d'arròs amb grans quantitats d'amilosa tenen una càrrega glicèmica molt més baixa, essent beneficiós per al diabètic.
rdf:langString
Η αμυλόζη είναι ένας από τους δύο πολυσακχαρίτες που αποτελούν το θρεπτικό απόθεμα των φυτών, το άμυλο. Η αμυλόζη αντιστοιχεί περίπου στο 20-30% του αμύλου, ενώ το υπόλοιπο αντιστοιχεί στην αμυλοπηκτίνη. Από χημικής άποψης είναι ένα γραμμικό πολυμερές εκατοντάδων έως και χιλιάδων μονάδων γλυκόζης, ενωμένων μεταξύ τους με τύπου α(1→4). Σε καθαρή κατάσταση η αλυσίδα της αμυλόζης έχει άτακτη δομή, ενώ στο άμυλο απαντάται με την μορφή έλικας, συνήθως με έξι έως οκτώ μονάδες γλυκόζης σε κάθε σπείρα. Η ελικοειδής δομή σταθεροποιείται με τον σχηματισμό δεσμών υδρογόνου. Σε αντίθεση με την αμυλοπηκτίνη, η αμυλόζη είναι πρακτικά αδιάλυτη στο νερό. Αυτό έχει ως συνέπεια η περιεκτικότητα του αμύλου σε αμυλόζη να καθορίζει την ολική διαλυτότα του αμύλου στο νερό, και κατ' επέκταση την ευκολία με την οποία το άμυλο ζελατινοποιείται. Στον άνθρωπο και στα άλλα θηλαστικά η αμυλόζη και η αμυλοπηκτίνη διασπώνται σε δύο στάδια της πέψης από το ένζυμο α-αμυλάση, το οποίο εκκρίνεται από τους σιελογόνους αδένες (οπότε αποκαλείται συνήθως «πτυελίνη» ή «πτυαλίνη») και από το πάγκρεας. Η αμυλάση διασπά υδρολυτικά τους εσωτερικούς δεσμούς α(1→4) δίνοντας μαλτόζη, και α-δεξτρίνη. Στα φυτά το αντίστοιχο ένζυμο είναι η β-αμυλάση, η οποία διαφέρει στο ότι διασπά την αμυλόζη και την αμυλοπηκτίνη αποκλειστικά σε μαλτόζη με διαδοχικό αποχωρισμό δισακχαριτικών μονάδων μόνο από τα άκρα της αλυσίδας και όχι από τυχαία σημεία στο εσωτερικό της.
rdf:langString
Amylose (griechisch amylon ‚Stärkemehl‘) ist mit einem Massenanteil von etwa 20–30 Prozent neben Amylopektin Bestandteil der natürlichen, pflanzlichen Stärke, beispielsweise aus Kartoffel, Weizen oder Mais. Tabelle: Amylose-Gehalt verschiedener Stärken, Rest ad 100 ist Amylopektin. Das Polysaccharid Amylose hat eine molare Masse zwischen 100.000 und 1.000.000 g·mol−1, entsprechend etwa 1000 (bei Getreidestärken) bis 4500 (bei Kartoffelstärken) D-Glucose-Monomeren, die α-1,4-glycosidisch miteinander verbunden sind. Bei hohen molaren Masse treten auch vereinzelte α-1,6-glycosidische Verzweigungen auf. Aufgrund der Bindungswinkel zwischen den Bausteinen ist die Kette schraubenförmig zu einer Helix mit etwa 6 Bausteinen pro Windung (V-Amylose) gewunden. Daneben existieren auch Formen mit Doppelhelices (A- und B-Amylose). Wasserstoffbrückenbindungen zwischen benachbarten Hydroxygruppen stabilisieren die Struktur. In den Hohlraum der Helix können andere Moleküle, z. B. Iod, eingeschlossen werden. Daraus resultiert ein tief blau-violett gefärbter Iod-Stärke-Komplex, der als qualitativer Nachweis dient. Amylose ist etwas in Wasser löslich; kolloidal löst sie sich gut in heißem Wasser. Amylosepasten bilden ein Gel aus und neigen zur Retrogradation. Durch Zugabe von Lugolscher Lösung färbt sich Amylose blau („Lugolscher Stärkenachweis“). Bei sehr kurzkettigen Amylosen kann die Färbung schwach rotviolett ausfallen, bei langkettigen dagegen intensiv blau.
rdf:langString
Amylose is a polysaccharide made of α-D-glucose units, bonded to each other through α(1→4) glycosidic bonds. It is one of the two components of starch, making up approximately 20–30%. Because of its tightly packed helical structure, amylose is more resistant to digestion than other starch molecules and is therefore an important form of resistant starch.
rdf:langString
Amilozo estas la unu grava komponento de amelo. Ĝi estas kemie analoga al amilopektino, glikogeno, sed la proprecoj estas diversaj. Amilozo konsistas el plurcent (300-1000) D-glukozoj kombiniĝintaj per alfa-1,4-ligo. La amiloza ĉeno ne disbranĉiĝas. Ĝi formas helican strukturon, stabiligitan per hidrogenaj ligoj.
rdf:langString
La amilosa es el producto de la condensación de D-glucopiranosas por medio de obtener enlaces ramificadas glucosídicos (1,4), que establece largas cadenas lineales con 200-2500 unidades y pesos moleculares hasta de un millón; es decir, la amilosa es una α-D-(1,4)-glucana cuya unidad repetitiva es la a-maltosa. Tiene la facilidad de adquirir una conformación tridimensional helicoidal, en la que cada vuelta de hélice consta de seis moléculas de glucosa. El interior de la hélice contiene sólo átomos de hidrógeno, y es por tanto lipofílico, mientras que los grupos hidroxilos están situados en el exterior de la hélice. La mayoría de los almidones contienen alrededor del 25% de amilosa. Los dos almidones de maíz comúnmente conocidos como ricos en amilosa que existen comercialmente poseen contenidos aparentes de masa alrededor del 52% y del 70-75%.
rdf:langString
Amilosa glukosa unitatez egindako polimeroa da. Amilosa almidoi izeneko polisakaridoaren bi osagaietako bat da, egitura guztiaren %20-30a osatzen dena. Beste %70–80a amilopektina da. Landaretan aurkitzen da eta erreserba funtzioa betetzen du.
rdf:langString
L'amylose (du grec αμυλος, non moulu) ou amylocellulose est un polyoside non ramifié constitué d'unités glucose liées par liaison α(1→4). Cette molécule n'est pas linéaire mais s'organise en hélice α, chaque tour de spire étant composé de huit résidus de sucre au maximum (le plus couramment six). Elle est avec l'amylopectine le principal constituant de l'amidon. Elle est présente de 20 à 28 % dans le blé et la pomme de terre, et à hauteur de 6 % dans le riz, le sorgho et le seigle. L'amylose est abondante dans le monde végétal et possède une anomérie alpha. Pour cette dernière raison, contrairement à la cellulose, elle est assimilable par l'homme. L'amylose est dégradée par l'α-amylase en maltose. Son nom officiel devrait être : (α-D-glucopyranosyl(1→4)α-D-glucopyranoside)n. Cette amylose n'a rien à voir avec l'amylose de la maladie d'Alzheimer.
rdf:langString
Amilosa merupakan polisakarida, polimer yang tersusun dari glukosa sebagai monomernya. Tiap-tiap monomer terhubung dengan ikatan α-1,4-glikosidik. Amilosa merupakan polimer tidak bercabang yang bersama-sama dengan amilopektin menjadi komponen penyusun pati. Amilosa tersusun dari 250 satuan glukosa atau lebih per molekul, tergantung dari jenis hewan atau tumbuhan tersebut. Dalam masakan, amilosa memberi efek "keras" atau "pera" bagi pati atau tepung. Hidrolisis yang dilakukan pada amilosa akan menghasilkan D-glukosa, dan hidrolisis parsial akan menghasilkan disakarida.
rdf:langString
アミロース (amylose) とは、多数のα-グルコース分子がグリコシド結合（α1→4結合）によって重合し、直鎖状になった高分子である。アミロペクチンと同じくデンプン分子であるが、形状の違いにより異なる性質を持っている。デンプンに含まれるアミロースは完全な直鎖ではなく、1分子あたり5 - 20個程度の分岐がある。分枝の鎖長はグルコース残基で3 - 20程度と短いものが多い。通常のデンプンには 20% ほど含まれるが、トウモロコシの中には、このアミロース含量を 80% 程度にまで上げた品種（高アミロース種）もあり、そこから取り出されたものは高アミロースデンプンと呼称される。
rdf:langString
아밀로스(영어: amylose)는 단위체인 α-D-포도당들이 α(1→4) 글리코사이드 결합을 통해 서로 결합되어 있는 다당류이다. 녹말의 2가지 구성 성분 중 하나이며, 녹말의 약 20~30%를 차지한다. 타이트하게 패킹된 나선 구조로 인해 아밀로스는 다른 녹말 분자에 비해 소화에 대한 저항성이 강하므로 의 중요한 형태이다.
rdf:langString
L'amilosio è uno zucchero polisaccaride che deriva dall'unione di centinaia di molecole di α-D(+)-glucosio (solitamente da 300 a 3000) ed è uno dei componenti dell'amido (l'altro è l'amilopectina). Il legame tra due unità adiacenti si forma tra l'atomo di carbonio nº1 e il nº4 delle due molecole di glucosio con l'eliminazione di una molecola d'acqua; l'amilosio ha quindi struttura lineare. Il contenuto in amilosio di un cibo è un indice del livello di retrogradazione dell'amido subito dall'alimento, fenomeno al quale è legato il noto processo di raffermamento. Le molecole di iodio si inseriscono molto bene nella struttura a elica dell'amilosio, a cui si legano, portandolo ad assorbire alcune lunghezze d'onda della luce visibile. Mescolando all'amido una piccola quantità di soluzione iodio iodulata (Reattivo di Lugol), in presenza di amilosio si osserva una colorazione blu scura, quasi nera.
rdf:langString
Amylose is een polysacharide, het lineair zetmeelpolymeer van glucosemoleculen die door een alfa-1,4-binding aan elkaar gekoppeld zijn. De ander component van zetmeel is het vertakte amylopectinepolymeer. Enkele honderden tot duizenden moleculen, gemiddeld varieert de lengte van het polymeer tussen 300 en 3000 glucose eenheden, vormen een regelmatige glucaanketen. Door de alfa-1,4-binding kent het molecule een draaiing, die de oorzaak is van de helixstructuur van amylose. Gemiddeld bevat zetmeel tussen 17 en 30 massaprocent amylose en 70 á 83% amylopectine. De verhouding is afhankelijk van soort zetmeel en ras. High amylose mais bijvoorbeeld bevat 55 á 85% amylose, kleefrijst 7% amylose, waxy mais en amylopectine-aardappelzetmeel 0%, erwten 35%. Amylose neemt door zijn helix structuur in de amyloplast van de plantcel minder ruimte in dan amylopectine en speelt een rol in de opslag van energie in de plant. Door het lage aantal (één) eindstandige reducerende suikers van het lineaire amylosepolymeer breekt amylose minder snel af dan amylopectine onder invloed van amylase en geeft het dus de glucose trager af. Amylose lost tijdens koken moeizamer op dan amylopectine en is meer viscositeitinstabiel na afkoelen (retrogradatie, synerese). De binnenkant van de amylose helix is hydrofoob en kan hydrofobe moleculen binden zoals sommige vetten en aroma's, Amylose kan met behulp van een jodiumoplossing aangetoond worden, doordat het jodium dan de helix blauw kleurt. Deze interactie wordt toegepast in jodometrie.
rdf:langString
Amyloza – organiczny związek chemiczny, złożony wielocukier, jeden ze składników skrobi. Jest zbudowana z nierozgałęzionych, skręconych śrubowo łańcuchów glukozy, połączonych wiązaniami α-glikozydowymi. Jej masa cząsteczkowa wynosi 10000–60000 u. Zawartość amylozy w skrobi według różnych źródeł literaturowych wynosi: 10–35%, 14–27%, 10–20%, pozostałość stanowi amylopektyna. Udział amylozy w skrobiach z najpopularniejszych surowców wynosi: ziemniaczana – 21%, kukurydziana – 28%, kukurydziana woskowa – 0%, pszenna – 28%, tapiokowa – 17%. Amyloza nie rozpuszcza się w zimnej wodzie, rozpuszcza się natomiast w wodzie gorącej, prawdopodobnie z częściową degradacją. Reaguje z jodem tworząc kompleks o intensywnie niebieskim zabarwieniu.
rdf:langString
Amilose é uma molécula formada por resíduos de glicose. Estes formam um polímero linearConstituído de 250 a 300 resíduos de D-glicopiranose, ligados por pontes glicosídicas α(1-4), que tendem a assumir um arranjo helicoidal. Juntamente com a amilopectina é o polímero que forma o amido. Nas proporções de amilose 20-30% e amilopectina 70-80%.
rdf:langString
Amylos är en ogrenad polysackarid gjord av α-D-glukosenheter, bundna till varandra genom α (1→4) glykosidbindningar. Tillsammans med den förgrenade amylopektin är den en komponent (20 – 30 procent) i stärkelse. Monosackaridenheten i amylos är glukos. På grund av dess tätt packade spiralformade struktur är amylos mer motståndskraftig mot matsmältningen än andra stärkelsemolekyler och är därför en viktig form av resistent stärkelse.
rdf:langString
直鏈澱粉（amylose），又称糖澱粉，是一種由葡萄糖組成的線性聚合物，各葡萄糖單體主要以α(1→4)糖苷鍵連接，每個直鏈澱粉分子通常含有數千個葡萄糖單體。直鏈澱粉與支鏈澱粉（膠澱粉）組成生物中常見的澱粉。
rdf:langString
Амилоза (от др.-греч. ἄμυλον — «крахмал») — один из основных полисахаридов, составляющих крахмал. Образована линейными или слаборазветвлёнными цепочками остатков альфа-глюкозы, соединённых гликозидными связями между 1-м и 4-м углеродными атомами: α-(1→4). По структуре молекул подобна амилопектину и гликогену, но её цепочки значительно менее разветвлены.
rdf:langString
Аміло́за — легко розчинна у воді складова частина крохмалю. З йодом дає синє забарвлення.Складається з лінійних ланцюжків молекул глюкози, з'єднаними зв'язками між 1-м і 4-м вуглеводними атомами. Вважається, що амілоза являє собою лінійний полімер α-D-глюкози, структурований через α-1,4 зв'язки. Молекулярна маса амілози складає близько 250 000 (1500 ангідроглюкозних ланок), проте вона може значно різнитися не лише у амілози, яка входить до складу різних видів рослин, але і в межах одного виду. Молекулярна маса залежить від ступеня зрілості рослини. Амілозу прийнято вважати лінійним полімером, але дане твердження вірне лише по відношенню до частини амілози; друга її частина має низьку ступінь розгалуженості. Коли амілоза вилуговується з крохмалю при його нагріванні до температури трохи вище температури клейстеризації, то розчинною стає амілоза, яка має майже виключно лінійну структуру. У міру підвищення температури вилогувування виділяється амілоза з більш високою молекулярною масою і більш розгалуженими ланцюгами. Дослідження як ферментів, так і в'язкості показали, що розгалуження бувають такими ж довгими, як і основний ланцюг, і містять сотні радикалів глюкози. Місцями розгалуження є α-1,6 зв'язки, такі ж, як і в амілопектині. Через велику довжину і мале число бічних ланцюгів молекула амілози у багатьох відношеннях поводиться подібно нерозгалуженій структурі. Завдяки довгим лінійним ланцюгам амілоза володіє деякими унікальними властивостями. Наприклад, вона здатна утворювати комплексні сполуки з йодом, органічними спиртами або кислотами. Такі комплекси називаються клатратами або сполуками спіралевидного включення. Амілозу можна осаджувати з розчину крохмалю (розчиненого у гідроксиді калію або диметилсульфоксиду) шляхом додавання n-бутилового спирту. Спирт і амілоза утворюють нерозчинний комплекс, схожий за своїми властивостями із з'єднанням, яке утворюється при взаємодії йоду з амілозою. Відомий синій колір комплексу йоду з крохмалем пояснюється наявністю іонів полійодиду в центральній частині спіралі амілози. Завдяки своїм довгим лінійним ланцюгам молекули амілози можуть об'єднуватися один з одним і осідати з розчину. Амілоза легко викристалізовується з розчину або ретроградуює (ретроградація - це термін, використовуваний для позначення кристалізації, в тому числі кристалізації в крохмальних гелях). З амілозою важко працювати тому, що її молекули володіють здатністю легко об'єднуватися одна з однною. Якщо значення рН розчину залишається високим (наприклад, в 1N розчині КОН), то амілоза залишається в розчиненому стані. Це пояснюється тим, що ОН-групам передаються позитивні заряди, завдяки яким суміжні ланцюги відштовхуються один від одного.
xsd:nonNegativeInteger
16114
rdf:langString
(1→4)-α-(D)-Glucopyranan
