All-Ukrainian Congress of Soviets

http://dbpedia.org/resource/All-Ukrainian_Congress_of_Soviets an entity of type: Thing

The All-Ukrainian Congress of Soviets (Ukrainian: Всеукраїнський з'їзд Рад, Russian: Всеукраинский съезд Советов) was the supreme governing body of the Ukrainian Soviet Socialist Republic from 1917–38. From 1922 to 1938 the Constitution of the Ukrainian SSR designated after the 1918 Russian Constitution mandated that Congress to be convened at least twice a year. The 1926 Constitution (in correspondence to all Soviet constitutions) lowered the minimum to once a year. In total there were 14 Congresses of Soviets that for the most of the time took place in Kharkiv. rdf:langString
全乌克兰苏维埃代表大会(烏克蘭語:Всеукраїнський з'їзд Рад 俄語:Всеукраинский съезд Советов)是乌克兰苏维埃社会主义共和国于1917年至1938年间的最高权力机构。此前乌克兰最高立法机构为乌克兰中央议会,从1922年至1938年,《》规定一年至少召开两次。最终,全乌克兰苏维埃代表大会共召开14次,大部分在哈尔科夫召开。1938年由乌克兰苏维埃社会主义共和国最高苏维埃取代。 rdf:langString
El Congreso de los Sóviets de Toda Ucrania (en ucraniano, Всеукраїнський з'їзд Рад; en ruso, Всеукраинский съезд Советов) fue el máximo órgano estatal del poder legislativo de la República Socialista Soviética de Ucrania entre 1917 y 1938. La Constitución de la República Socialista Soviética de Ucrania designada poco después después de la Constitución rusa de 1918 estipuló que el Congreso se convocara al menos dos veces al año. La Constitución de 1926 (en correspondencia con todas las constituciones soviéticas) redujo el mínimo a una vez al año. rdf:langString
Il Congresso panucraino dei Soviet (in ucraino: Всеукраїнський з'їзд Рад?, traslitterato: Vseukraïns'kyj z'ïzd Rad; in russo: Всеукраинский съезд Советов?, traslitterato: Vseukrainskij sʺezd Sovetov) è stato l'organo di governo supremo della Repubblica Socialista Sovietica Ucraina tra il 1917 e il 1922. Dal 1922 al 1938, la , redatta dopo quella sovietica del 1918, stabilì che il Congresso doveva essere riunito almeno due volte all'anno, ma la Costituzione del 1926 (in corrispondenza di quelle di tutte le Repubbliche sovietiche) diminuì il numero minimo di sedute annuali a una. In totale ci furono 14 Congressi tenuti principalmente a Charkiv. rdf:langString
Всеукраинский съезд Советов (укр. Всеукраїнський з'їзд рад) — высший орган советской власти Советской Украины с декабря 1917 года и до принятия Конституции УССР 1937 года. По Конституции УССР 1919 года, составленной по образцу Конституции РСФСР 1918 года, съезды созывались Всеукраинским центральным исполнительным комитетом (ВУЦИК) не реже одного раза в год, по — не реже одного раза в два года. На практике эта периодичность соблюдалась не всегда — так, между XII съездом (1931) и XIII съездом (1935) прошло четыре года. Существовала также возможность созыва чрезвычайных съездов — по усмотрению ВУЦИК либо по требованию советов и съездов советов местностей, где насчитывалось не менее одной трети граждан, имевших избирательные права. rdf:langString
Всеукраїнський з'їзд рад — від грудня 1917 до прийняття Конституції УРСР 1937 формально найвищий орган радянської влади в Україні. За Конституцією УСРР 1919, яку було складено за зразком Конституції радянської Росії, в.з.р. скликалися ВУЦВК (найвищим органом державної влади між з'їздами) не рідше одного разу на рік, а то й частіше, від 1927 – раз на два роки. Ця остання новація була закріплена в Конституції УСРР 1929, проте і вона була порушена під час голодомору 1932–1933 в Україні, коли керівництво більшовиків не бажало допустити розголосу про голод в Україні. Iснувала також можливість скликання надзвичайних з'їздів – за розсудом ВУЦВК або на вимогу рад і з'їздів рад місцевостей, де налічувалося не менше однієї третини громадян, що мали виборчі права. Делегати на в.з.р. обиралися губернс rdf:langString
rdf:langString All-Ukrainian Congress of Soviets
rdf:langString Congreso de los Sóviets de Toda Ucrania
rdf:langString Congresso panucraino dei Soviet
rdf:langString Всеукраинские съезды Советов
rdf:langString Всеукраїнські з'їзди рад
rdf:langString 全乌克兰苏维埃代表大会
rdf:langString All-Ukrainian Congress of Soviets
xsd:integer 37936522
xsd:integer 1122758744
rdf:langString Dvorjanskoe sobranie main.jpg
rdf:langString Emblem of the Ukrainian SSR .png
xsd:integer 150
xsd:date 1938-02-21
xsd:gMonthDay --12-17
rdf:langString Building of Noble Assembly, Kharkiv
rdf:langString Variable
rdf:langString uk
rdf:langString The All-Ukrainian Congress of Soviets (Ukrainian: Всеукраїнський з'їзд Рад, Russian: Всеукраинский съезд Советов) was the supreme governing body of the Ukrainian Soviet Socialist Republic from 1917–38. From 1922 to 1938 the Constitution of the Ukrainian SSR designated after the 1918 Russian Constitution mandated that Congress to be convened at least twice a year. The 1926 Constitution (in correspondence to all Soviet constitutions) lowered the minimum to once a year. In total there were 14 Congresses of Soviets that for the most of the time took place in Kharkiv.
rdf:langString El Congreso de los Sóviets de Toda Ucrania (en ucraniano, Всеукраїнський з'їзд Рад; en ruso, Всеукраинский съезд Советов) fue el máximo órgano estatal del poder legislativo de la República Socialista Soviética de Ucrania entre 1917 y 1938. La Constitución de la República Socialista Soviética de Ucrania designada poco después después de la Constitución rusa de 1918 estipuló que el Congreso se convocara al menos dos veces al año. La Constitución de 1926 (en correspondencia con todas las constituciones soviéticas) redujo el mínimo a una vez al año. En total hubo 14 convocatorias del Congreso de los Sóviets, que durante la mayor parte del tiempo tuvieron lugar en Járkov.
rdf:langString Il Congresso panucraino dei Soviet (in ucraino: Всеукраїнський з'їзд Рад?, traslitterato: Vseukraïns'kyj z'ïzd Rad; in russo: Всеукраинский съезд Советов?, traslitterato: Vseukrainskij sʺezd Sovetov) è stato l'organo di governo supremo della Repubblica Socialista Sovietica Ucraina tra il 1917 e il 1922. Dal 1922 al 1938, la , redatta dopo quella sovietica del 1918, stabilì che il Congresso doveva essere riunito almeno due volte all'anno, ma la Costituzione del 1926 (in corrispondenza di quelle di tutte le Repubbliche sovietiche) diminuì il numero minimo di sedute annuali a una. In totale ci furono 14 Congressi tenuti principalmente a Charkiv. Il congresso fu concepito per sostituire la Rada Centrale ucraina.
rdf:langString Всеукраинский съезд Советов (укр. Всеукраїнський з'їзд рад) — высший орган советской власти Советской Украины с декабря 1917 года и до принятия Конституции УССР 1937 года. По Конституции УССР 1919 года, составленной по образцу Конституции РСФСР 1918 года, съезды созывались Всеукраинским центральным исполнительным комитетом (ВУЦИК) не реже одного раза в год, по — не реже одного раза в два года. На практике эта периодичность соблюдалась не всегда — так, между XII съездом (1931) и XIII съездом (1935) прошло четыре года. Существовала также возможность созыва чрезвычайных съездов — по усмотрению ВУЦИК либо по требованию советов и съездов советов местностей, где насчитывалось не менее одной трети граждан, имевших избирательные права. Делегаты на Всеукраинские съезды Советов избирались губернскими (после 1926 года — окружными) съездами советов, а также (с 1924 года) Всемолдавским съездом советов (в Молдавской АССР) из числа своих делегатов. Как и в РСФСР, представительство разных социальных слоёв населения на съездах Советов УССР было неравным, однако имело свои особенности. Так, Конституция УССР 1919 года не содержала каких-либо ограничений избирательных прав, однако в ней говорилось, что ВУЦИК может регулировать нормы представительства разных социальных групп. Так, во время избирательной кампании 1919 года рабочие и крестьяне имели в десять раз меньше представителей на съезде, чем красноармейцы, несмотря на то, что значительно превосходили последних численно. В 1920 ВУЦИК установил, что от каждого губернского (впоследствии окружного) и городского съезда Советов должно было быть избрано по одному депутату: * от 1000 красноармейцев в воинских частях; * от 10 000 рабочих; * от 50000 крестьян. Как и в РСФСР, в УССР существовала категория так называемых лишенцев — лиц, лишённых избирательного права за принадлежность к эксплуататорским классам (дворянству, духовенству, купечеству, бывшим царским чиновникам и.т.п.), а также за те или иные преступления по решению суда. Согласно Конституции УССР 1919, исключительном ведению Всеукраинского съезда Советов подлежало утверждение, изменение, дополнение Конституции УССР, объявление войны и заключение мира, изменение границ республики, общее руководство внутренней политикой, установление основ организации Вооружённых Сил, государственный контроль над деятельностью советской власти. С образованием СССР компетенция съезда несколько изменилась, в частности, из компетенции съезда было изъято руководство внешней политикой и вооружёнными силами (они перешли к Всесоюзному съезду Советов и ЦИК СССР), однако съезд получил право решать вопрос о выходе республики из состава СССР. В перерывах между съездами высшим органом власти УССР являлся ВУЦИК, подотчётный избираемый Всеукраинским съездом Советов из числа его делегатов. Также съездом избирались делегаты в Совет Национальностей ЦИК СССР.Как ВУЦИК, так и Совет народных комиссаров УССР были подотчётны съездам Советов, после каждого съезда избирался новый состав ВУЦИК и утверждался новый состав Совнаркома. Всего состоялось 14 Всеукраинских съездов Советов: * I — 24-25 (11-12) декабря 1917 — учредил Украинскую Народную Республику Советов (УНСР) как автономную республику в составе РСФСР; * II — 17-19 марта 1918 — учредил Украинскую советскую республику (УСР) как независимое государство; * III — 6-10 марта 1919 — учредил Украинскую Социалистическую Советскую Республику (УССР), принял её первую Конституцию; * IV — 16-20 мая 1920; * V — 25 февраля — 3 марта 1921; * VI — 14-17 декабря 1921; * VII — 10-14 декабря 1922; * VIII — 17-20 января 1924; * IX — 3-10 мая 1925 — внёс изменения в Конституцию УССР, приведя её в соответствие с Конституцией СССР 1924 года; * X — 6-13 апреля 1927; * XI — 7-15 мая 1929 — принял вторую ; * XII — 25 февраля — 4 марта 1931; * XIII — 15-22 января 1935; * Чрезвычайный XIV — 25-30 января 1937 — принял третью конституцию УССР, которая упраздняла систему съездов Советов и учреждала в качестве высшего органа власти Верховный Совет УССР.
rdf:langString Всеукраїнський з'їзд рад — від грудня 1917 до прийняття Конституції УРСР 1937 формально найвищий орган радянської влади в Україні. За Конституцією УСРР 1919, яку було складено за зразком Конституції радянської Росії, в.з.р. скликалися ВУЦВК (найвищим органом державної влади між з'їздами) не рідше одного разу на рік, а то й частіше, від 1927 – раз на два роки. Ця остання новація була закріплена в Конституції УСРР 1929, проте і вона була порушена під час голодомору 1932–1933 в Україні, коли керівництво більшовиків не бажало допустити розголосу про голод в Україні. Iснувала також можливість скликання надзвичайних з'їздів – за розсудом ВУЦВК або на вимогу рад і з'їздів рад місцевостей, де налічувалося не менше однієї третини громадян, що мали виборчі права. Делегати на в.з.р. обиралися губернськими (після 1926 – окружними) з'їздами рад та із числа своїх делегатів. За такого відбору делегатів права меншості не забезпечувалися. Нерівним було і представництво різних соціальних верств населення. Конституція УСРР 1919 не передбачала, як це було в радянській Росії, порядку обрання депутатів та представництва серед них різних соціальних груп. Це питання передавалося у відання ВУЦВК, який міг регулювати норми представництва згідно з політичними обставинами. Так, під час виборчої кампанії 1919 і робітники, і селяни мали вдесятеро менше представників, ніж червоноармійці. 1920 ВУЦВК встановив, що по одному депутату висилають губернські (згодом окружні) та міські з'їзди рад від: а) 1000 червоноармійців у військових частинах (що здебільшого складалися з росіян або зрусифікованих українців і були під пильним контролем більшовиків); б) 10 000 робітників; в) 50 000 селян. Крім того, існувала велика кількість "позбавленців" – т. зв. представників експлуататорських класів, які не мали виборчих прав. Згідно з Конституцією УСРР 1919, винятковому віданню в.з.р. підлягали затвердження, зміни, доповнення Конституції УСРР, оголошення війни та укладення миру, зміна кордонів республіки, загальне керівництво внутрішньою політикою, встановлення основ організації ЗС, державний контроль над діяльністю радянської влади тощо. З утворенням СРСР компетенція з'їзду дещо змінилася, зокрема, було додано право вирішувати питання про вихід зі складу СРСР. Iз числа делегатів з'їзду обиралися члени ВУЦВК та делегати до Ради Національностей ЦВК СРСР. З'їздам були підзвітні і ВУЦВК, і Раднарком УСРР, які формально призначалися після кожного з таких з'їздів. Найважливішими серед в.з.р. є I (створення 1-го "уряду" радянської України), II (вимушене проголошення "самостійності" радянської України), III (схвалення 1-ї Конституції УСРР), IХ (зміни в Конституції УСРР відповідно до Конституції СРСР 1924), ХI (схвалення 2-ї Конституції радянської України) та XIV надзвичайний (схвалення 3-ї Конституції УРСР). Усього відбулося 14 в.з.р.: * I – 24–25 (11–12) грудня 1917; * II – 17–19 березня 1918; * III – 6–10 березня 1919; * IV – 16–20 травня 1920; * V – 25 лютого – 3 березня 1921; * VI – 14–17 грудня 1921; * VII – 10–14 грудня 1922; * VIII – 17–20 січня 1924; * IX – 3–10 травня 1925; * X – 6–13 квітня 1927; * XI – 7–15 травня 1929; * XII – 25 лютого – 4 березня 1931; * XIII – 15–22 січня 1935; * Надзвичайний XIV – 25–30 січня 1937.
rdf:langString 全乌克兰苏维埃代表大会(烏克蘭語:Всеукраїнський з'їзд Рад 俄語:Всеукраинский съезд Советов)是乌克兰苏维埃社会主义共和国于1917年至1938年间的最高权力机构。此前乌克兰最高立法机构为乌克兰中央议会,从1922年至1938年,《》规定一年至少召开两次。最终,全乌克兰苏维埃代表大会共召开14次,大部分在哈尔科夫召开。1938年由乌克兰苏维埃社会主义共和国最高苏维埃取代。
xsd:nonNegativeInteger 16601

data from the linked data cloud