Algeciras Conference
http://dbpedia.org/resource/Algeciras_Conference an entity of type: Thing
Die Algeciras-Konferenz war eine internationale Konferenz vom 16. Januar bis 7. April 1906 in Algeciras in Spanien, bei der über die Beilegung der Ersten Marokkokrise verhandelt und entschieden wurde.
rdf:langString
La Conferencia Internacional de Algeciras tuvo lugar en la ciudad española de Algeciras entre el 16 de enero y el 7 de abril de 1906.
rdf:langString
알헤시라스 회담 (Algeciras Conference)는 제1차 모로코 위기(탕헤르 사건) 도중, 독일과 프랑스의 분쟁을 조정하기 위해 1906년 스페인 알헤시라스에서 일어난 회담이다. 영국, 미국, 프랑스 등 13개국이 참여하였다. 회담 끝에 독일의 모로코 진출은 실패로 돌아갔고, 이는 제1차 세계대전의 배경 중 하나로 여겨진다.
rdf:langString
Traktat w Algeciras – układ podpisany na zakończenie konferencji w Algeciras (w Hiszpanii) – 7 kwietnia 1906, oddający Maroko pod nadzór („protekcję”) 12 potęg europejskich (m.in. Francji, Zjednoczonego Królestwa, Niemiec, Hiszpanii i Włoch), pod pozorami przeprowadzenia reform i modernizacji gospodarki marokańskiej.
rdf:langString
阿尔赫西拉斯会议于1906年在西班牙阿尔赫西拉斯举行，用以调解法国与德国因第一次摩洛哥危机而生的纷争，并确保摩洛哥的苏丹偿还在1904年借下的贷款。根据法国与英国定下来的英法协约，英国确保在埃及的权利，换取法国在摩洛哥之权力。法国想在摩洛哥设立保护国，但为德国所反对。 这次会议牵涉大部分欧洲国家。美国总统西奥多·罗斯福担当调停人，在解决事件时倾向支持法国，纵然他承诺保护德国在摩国的投资。 与会国在4月7日达成协议，包括摩洛哥的警方与关税安排、打击走私军火的条例，及对欧洲银行家作让步：成立，以金支持钞票流通，为期四十年。新银行会作为摩国的财政部，但严格限制摩洛哥王朝的财政，同时由德、英、法与西班牙的国家银行派出行政人员管理。西班牙的货币继续在当地流通；欧洲人有权买地；银行从公共建设筹税；苏丹政府继续对鸦片与大麻 (Kif) 之生产拥有垄断权。 苏丹维持在六个港口的警察控制权，只聘用摩洛哥穆斯林为警察，而平均年薪只是一千比塞塔。然而，警察训练交由法国与西班牙警官负责，以监察交付薪金的人 (Amin) 和维持纪律；两国政府有权调换警官。监察主任由瑞士人出任，并需要驻守在丹吉尔。 在最后一刻，摩洛哥与会代表发现未能签署协定，但苏丹在6月18日下达命令，确认了协议。
rdf:langString
مؤتمر الجزيرة الخضراء هو مؤتمر عقد في 1906 لتقرير مصير المغرب كمستعمرة أوروبية بين فرنسا واسبانيا. بدأ المؤتمر في 16 يناير 1906 بمشاركة اثنى عشر دولة أوروبية وشارك الرئيس الأمريكي روزفلت كوسيط فيه. في 7 أبريل من نفس السنة تم الإفصاح عن الوثيقة النهائية للمؤتمر.
rdf:langString
La Conferència Internacional d'Algesires va tenir lloc en la ciutat andalusa d'Algesires entre el 16 de gener i el 7 d'abril de 1906. L'objectiu de la conferència va ser solucionar la primera crisi marroquina que enfrontava França amb Alemanya. Aquesta crisi havia sorgit el 1904 amb motiu de l'acord que havien subscrit França i Espanya, amb el vistiplau de Gran Bretanya, per a delimitar les zones del Marroc sobre les quals ambdues potències colonials exercirien el seu protectorat.
rdf:langString
Η λεγόμενη "Συνθήκη Αλχεθίρας" είναι η Διεθνής Συνθήκη που συνομολογήθηκε από την ομώνυμη Διεθνή Διάσκεψη Αλχεθίρας που συνήλθε από τις 16 Ιανουαρίου μέχρι τις 7 Απριλίου του 1906, στην ισπανική πόλη Αλχεθίρας, εξ ου και η ονομασία της, η οποία και υπήρξε πολύ σημαντική στην ιστορία του Μαρόκου.
rdf:langString
The Algeciras Conference of 1906 took place in Algeciras, Spain, and lasted from 16 January to 7 April. The purpose of the conference was to find a solution to the First Moroccan Crisis of 1905 between France and Germany, which arose as Germany responded to France's effort to establish a protectorate over the independent state of Morocco. Germany was not trying to stop French expansion. Its goal was to enhance its own international prestige, and it failed badly. The result was a much closer relationship between France and Britain, which strengthened the Entente Cordiale since both London and Paris were increasingly suspicious and distrustful of Berlin. An even more momentous consequence was the heightened sense of frustration and readiness for war in Germany. It spread beyond the political
rdf:langString
La Konferenco de Algeciras estis internacia konferenco de la 16-a de januaro ĝis 7-a de marto 1906 en Hotel Reina Cristina en Algeciras (Hispanio), dum kiu oni decidis pro solvo de la unua maroka krizo. La konferencon postulis reprezentantoj de la Germana Imperio, post kiam Francio komencis enkonduki reformojn en la ekonomio kaj armeaj aferoj de Maroko, laŭ la , kvankam la ŝtato estis laŭ la de 1880 kiel sendependa. Post la komenca rifuzo, la konferencon partoprenis eĉ Francio.
rdf:langString
La conférence d'Algésiras (ou d'Algeciras), donnant lieu aux accords d'Algésiras, est une conférence internationale relative à l'Empire chérifien, dans la ville d'Algésiras en Espagne, du 16 janvier au 7 avril 1906, sous l'égide des États-Unis. La conférence a pour seul but de décider ce qui devait être fait en ce qui concerne le Maroc, l'un des rares pays africains qui n'a pas été colonisé par une puissance européenne.
rdf:langString
アルヘシラス会議（アルヘシラスかいぎ、Algeciras Conference）は、第一次モロッコ事件におけるドイツとフランスの対立を収拾するため、ドイツの提唱により1906年1月16日から4月7日にかけてスペインのアルヘシラス（Algeciras）で開催された国際会議である。ドイツ、フランスをはじめ、欧米13か国が参加した。 フランスは、1904年の英仏協商で、エジプトにおける優越権をイギリスに与える代償として、モロッコにおける優越権を獲得した。これに不満なドイツは、フランスの優位を覆す機会を窺っていた。こうした中、1905年に皇帝ヴィルヘルム2世が自らタンジールを訪れ、モロッコの領土保全と国際会議の開催を主張したため、独仏両国は対立した（第一次モロッコ事件）。しかしイギリスやロシアの軍事的援助が見込めないことから、フランスは強硬策を取り下げ、問題の解決を会議に委ねることを受諾した。 会議はモロッコの治安制度及び財政改革問題を巡る独仏の対立によって何度も決裂の危機に瀕したが、参加13か国のうち、イギリスやイタリア、アメリカ、ロシアがフランスを支持したのに対し、ドイツを支持したのはオーストリア・ハンガリー帝国のみで、しかも消極的なものに留まったため、最終的にはドイツが譲歩した。
rdf:langString
La conferenza di Algeciras fu un congresso internazionale che prese il nome dalla cittadina spagnola in cui fu convocato dal gennaio all'aprile del 1906.I rappresentanti delle potenze convenute (le principali nazioni d'Europa compresa l'Italia, oltre agli Stati Uniti e al Marocco) discussero la questione dell'influenza francese sul Marocco che aveva provocato forti tensioni fra la Francia e la Germania determinando la crisi di Tangeri (prima crisi marocchina) nel 1905.
rdf:langString
De Internationale conventie te Algeciras in Spanje was een conventie uit april 1906, bijeengeroepen door de Duitse keizer Wilhelm II om over de problemen met en over Marokko te praten. Duitsland had in maart 1905 Frankrijk geprovoceerd, doordat keizer Wilhelm II een bezoek bracht aan de sultan van Marokko, en hem de soevereine eer bewees. Het Franse protectoraat over Marokko werd zo ter discussie gesteld. Door extra eisen aan de sultan te stellen (zoals het opnemen van Franse officieren in het leger) schond Frankrijk het . Duitsland was de derde grootste handelspartner van Marokko, maar Delcassé liet Duitsland bewust buiten de besprekingen. Duitsland had er dus wel degelijk belang bij te interveniëren. Wilhelm probeerde zo de kersverse Frans-Britse Entente op de proef te stellen. Berlijn d
rdf:langString
A Conferência de Algeciras de 1906 ocorreu em Algeciras, Espanha, com o propósito de mediar a primeira crise marroquina entre a França e a Alemanha, e assegurar o pagamento de um avultado empréstimo concedido pela Alemanha ao Sultão em 1904. A Entente Cordiale, entre a França e o Reino Unido, tinha distribuído a influência dos dois países respectivamente, no Marrocos e no Egito, comprometendo-se as duas potências a não interferirem nas respectivas áreas. A Alemanha, contudo, mostrou interesse em estabelecer um regime de "portas abertas" em Marrocos, o que colidia com os interesses franceses. O cáiser Guilherme II chegou a desembarcar em Tânger, a 31 de Março de 1905 e estabeleceu contactos diplomáticos com os ministros do Sultão, Abdulazize, em sequência dos quais se propôs a realização de
rdf:langString
Algecirasfördraget var slutdokumentet från Algeciraskonferensen – ett stormaktsmöte i den spanska staden Algeciras under månaderna jan-april 1906. Mötet sammankallades av sultan Abd-el-Asis på begäran av Tyskland som oroades över Spaniens, och främst Frankrikes inblandning i Marockos inre politik. I konferensen deltog Belgien, England, Frankrike, Italien, Nederländerna, Portugal, Spanien, Sverige, Tyskland, USA och Österrike-Ungern.
rdf:langString
Альхеси́расская конфере́нция проходила в испанском городе Альхесирас с 16 января по 7 апреля 1906 года. Она была созвана по требованию Германии с тем, чтобы разрешить Танжерский кризис. Оказавшись на конференции в международной изоляции, Германия была вынуждена пойти на уступки относительно экспансии в Марокко. Францию на конференции поддержали Великобритания, Италия и Россия, на стороне Германии выступила только Австро-Венгрия. Позиции стран объяснялись следующими соображениями:
rdf:langString
Альхесіраська конференція, 1906 відбулася в Альхесірас, Іспанія, і тривала з 16 січня по 7 квітня. Метою конференції було знайти вирішення Першої Марокканської кризи між Францією і Німеччиною, яка виникла коли Німеччина спробували перешкодити Франції встановити протекторат над Марокко. В останній момент марокканські делегати виявили, що вони не змозі підписати Заключний акт, але указ султана, Мауля Абд аль-Хафіз ібн аль-Хасана 18 червня, зрештою, ратифікував його.
rdf:langString
rdf:langString
Algeciras Conference
rdf:langString
مؤتمر الجزيرة الخضراء
rdf:langString
Conferència d'Algesires
rdf:langString
Algeciras-Konferenz
rdf:langString
Σύνοδος του Αλχεθίρας
rdf:langString
Konferenco de Algeciras
rdf:langString
Conferencia de Algeciras
rdf:langString
Conférence d'Algésiras
rdf:langString
Conferenza di Algeciras
rdf:langString
알헤시라스 회담
rdf:langString
アルヘシラス会議
rdf:langString
Internationale conventie te Algeciras
rdf:langString
Traktat w Algeciras
rdf:langString
Conferência de Algeciras
rdf:langString
Альхесирасская конференция
rdf:langString
Algecirasfördraget
rdf:langString
阿爾赫西拉斯會議
rdf:langString
Альхесіраська конференція
rdf:langString
Algeciras Conference
xsd:integer
193835
xsd:integer
1117739930
rdf:langString
*
*
*
* France
*
* Spain
*
*
*
*
*
*
*
xsd:gMonthDay
--04-07
xsd:date
1906-04-07
rdf:langString
French, English and Spanish
rdf:langString
To ratify European intervention in Morocco following the First Moroccan Crisis
rdf:langString
مؤتمر الجزيرة الخضراء هو مؤتمر عقد في 1906 لتقرير مصير المغرب كمستعمرة أوروبية بين فرنسا واسبانيا. بدأ المؤتمر في 16 يناير 1906 بمشاركة اثنى عشر دولة أوروبية وشارك الرئيس الأمريكي روزفلت كوسيط فيه. في 7 أبريل من نفس السنة تم الإفصاح عن الوثيقة النهائية للمؤتمر. مؤتمر (الجزيرة الخضراء، وترتب عن هذا المؤتمر عدد من الاتفاقات) في—7 أبريل، 1906—كانت المملكة المغربية قد وضعت تحت حماية القوى الأوروبية الاستعمارية الرئيسية (الإثني عشر بما فيها فرنسا، والمملكه المتحدة وإسبانيا وألمانيا وإيطاليا)، تحت ستار الإصلاح، الحداثة وتدويل الاقتصاد المغربي.الأزمة المغربية الأولى (1905) وقد عقد المؤتمر بعد سنوات من التناحر (منذ اواخر القرن التاسع عشر) على الأراضي المغربية. في عام 1901 مقتل تاجر وهراني على الساحل الريفي يؤدي إلى تدخل وزير الشؤون الخارجية الفرنسية ديكلسي وخلص إلى اتفاق مع سلطة المغربية، يسمح لفرنسا «بمساعدة» السلطات المغربية في المناطق الشرقية السائبة في المغرب. مستفيدا من الاتفاق الجديد الحاكم العام للجزائر جونار امر العقيد ليوتي (المقيم العام الفرنسي في ما بعد على المغرب)، وقام رئيس جنوب وهران، بتهدئة الحدود الجزائرية المغربية. ومنذ 1905، أكثر ليوتي من التردد في الداخل المغربي، لكن فرنسا ليست الوحيدة المهتمة بالمغرب إسبانيا الجارة الشمالية إنجلترا وألمانيا إيطاليا أيضا مصممة على احتلال المغرب رغم أن فرنسا ضمنت حياد بريطانيا بتنازلها عن مصر ثم إيطاليا بتنازلها على ليبيا سنة 1911 إلا أن التنافس ظل محتدا بينها وبين إسبانيا وألمانيا التي وصل بها الامر إلى زيارة قيصرها غيليوم الثاني لطنجة سنة 1905 عارضا مساعدات في خطاب امام السلطان عبد العزيز على المملكة المغربية مظهرا حسن نية وأن ألمانيا ليست لديها أي اطماع استعمارية على عكس بقية القوى الاستعمارية في إشارة إلى فرنسا التي زار وزيرها ديكلسي المملكة حاملا معه جملة من مقترحات لإصلاح الإدارة والمالية في مقابل توقيع معاهدة «الحماية» وهو ما لم ينطلي على السلطان عبد العزيز رغم ادراكه بأن الاعتماد على بريطانيا صار موضع شك. وبعد أزمة طنجة استقال وزير خارجية فرنسا ديكلسي.وبدأت فرنسا وألمانيا من الاتفاق على تنظيم مؤتمر دولي حول المغرب الذي سيعقد في الجزيرة الخضراء. وهو يجمع بين اثني عشر دولة أوروبيه، إلا أن الرئيس الاميركي ثيودور روزفلت هو من اختير وسيطا بين طرفين. وهو أول تدخل للولايات المتحدة في مجال السياسة الخارجية على الصعيد العالمي، مع مجموعة كسر مذهب مونرو (الذي يمنع التدخل الأمريكي في السياسة الدولية). مؤتمر الجزيرة الخضراء يفتح في 16 كانون الثاني / يناير، 1906. اعترف لألمانيا بحق التدخل في الشؤون الخارجية المغربية. بيد أن فرنسا وإسبانيا للحصول على امتيازات خاصة في الأعمال التجارية المغربية، لأن المصالح بين هذه البلدان) والوثيقة الختاميه للمؤتمر الجزيرة الخضراء من، 7 نيسان / أبريل، 1906). على وجه التحديد، هذين البلدين اتفقا على إنشاء الشرطة للموانئ، والحق في إنشاء بنك الدولة.النتائج بعد ذلك، حاولت ألمانيا، بدورها، الحفاظ على مصالحها في المغرب. ولكن بعد فشل الانقلاب ' اغادير، في تموز / يوليه 1911، على التخلي عن طموحاتها في المغرب لفرنسا في تشرين الثاني / نوفمبر 1911 تنازلت فرنسا عن الأراضي المتفق عليها في والكونغو والكاميرون، في مقابل موافقتها (ألمانيا) على فرض «الحماية» الفرنسية على المغرب. ومن طرائف هذا المؤتمر هو غياب رئيس الوفد المغربي، حيث لم يحضر لمدريد.وكان جاسم جاكسون أول الموقعين على هذه الاتفاقية.
rdf:langString
La Conferència Internacional d'Algesires va tenir lloc en la ciutat andalusa d'Algesires entre el 16 de gener i el 7 d'abril de 1906. L'objectiu de la conferència va ser solucionar la primera crisi marroquina que enfrontava França amb Alemanya. Aquesta crisi havia sorgit el 1904 amb motiu de l'acord que havien subscrit França i Espanya, amb el vistiplau de Gran Bretanya, per a delimitar les zones del Marroc sobre les quals ambdues potències colonials exercirien el seu protectorat. Alemanya va mostrar la seva disconformitat amb aquest acord en estar també interessada en un protectorat propi al Marroc i va iniciar una ofensiva diplomàtica que culminaria el 31 de març de 1905 amb la visita a Tànger de kaiser Guillem II on va anunciar el seu suport a la independència marroquina i va exigir la convocatòria d'una reunió de les potències afectades. Durant els treballs preparatoris de la conferència es van proposar com a seus les ciutats de Tànger i Madrid encara que finalment es va designar com a seu la ciutat d'Algesires, per ser lloc equidistant entre Madrid i Rabat.
rdf:langString
Η λεγόμενη "Συνθήκη Αλχεθίρας" είναι η Διεθνής Συνθήκη που συνομολογήθηκε από την ομώνυμη Διεθνή Διάσκεψη Αλχεθίρας που συνήλθε από τις 16 Ιανουαρίου μέχρι τις 7 Απριλίου του 1906, στην ισπανική πόλη Αλχεθίρας, εξ ου και η ονομασία της, η οποία και υπήρξε πολύ σημαντική στην ιστορία του Μαρόκου. Η Διάσκεψη αυτή συνήλθε στη "Κάζα Κονστουτοριάλ" (Δημαρχείο) της Αλχεθίρας κατά την οποία συνομολογήθηκε ή ομώνυμη συνθήκη με την οποία και εγκρίθηκαν τα σχέδια της Γαλλίας για την παρεμβολή της στο Μαρόκο, έναντι των οποίων η Αυτοκρατορία της Γερμανίας επεδίωκε, φαινομενικά, τη διατήρηση της ανεξαρτησίας του Μαρόκου. Τη Συνθήκη αυτή αναγνώρισε και επικύρωσε στη συνέχεια ο τότε Σουλτάνος (Μουλάι) του Μαρόκου Αμπντούλ Αζίζ ο Δ' με ιδιαίτερο διάταγμα στις 18 Ιουνίου του ίδιου έτους. Σημειώνεται ότι της συνθήκης αυτής είχε προηγηθεί η Συμφωνία της Μαδρίτης (1880) με την οποία αναγνωρίστηκε η ανεξαρτησία του Μαρόκου. Συνέχεια δε της συνθήκης Αλχεθίρας ακολούθησε, έξι χρόνια μετά, το 1912, η με την οποία αναγνωρίστηκε η μετάπτωση του Μαρόκου από κυρίαρχο κράτος σε Προτεκτοράτο της Γαλλίας. Αιτία αυτής της μετάπτωσης ήταν αφενός μεν οι συνεχείς εξεγέρσεις των Βερβέρων και η αδυναμία εκ μέρους του τότε νεαρού Σουλτάνου να τις καταστείλει και αφετέρου οι μόνιμα αποικιοκρατικές βλέψεις της Γαλλίας και της διασφάλισης του δανείου που είχε παραχωρήσει στο Μαρόκο για την οργάνωση και ανόρθωση της χώρας.
rdf:langString
The Algeciras Conference of 1906 took place in Algeciras, Spain, and lasted from 16 January to 7 April. The purpose of the conference was to find a solution to the First Moroccan Crisis of 1905 between France and Germany, which arose as Germany responded to France's effort to establish a protectorate over the independent state of Morocco. Germany was not trying to stop French expansion. Its goal was to enhance its own international prestige, and it failed badly. The result was a much closer relationship between France and Britain, which strengthened the Entente Cordiale since both London and Paris were increasingly suspicious and distrustful of Berlin. An even more momentous consequence was the heightened sense of frustration and readiness for war in Germany. It spread beyond the political elite to much of the press and most of the political parties except for the Liberals and Social Democrats on the left. The Pan-German element grew in strength and denounced their government's retreat as treason and stepped up chauvinistic support for war.
rdf:langString
La Konferenco de Algeciras estis internacia konferenco de la 16-a de januaro ĝis 7-a de marto 1906 en Hotel Reina Cristina en Algeciras (Hispanio), dum kiu oni decidis pro solvo de la unua maroka krizo. La konferencon postulis reprezentantoj de la Germana Imperio, post kiam Francio komencis enkonduki reformojn en la ekonomio kaj armeaj aferoj de Maroko, laŭ la , kvankam la ŝtato estis laŭ la de 1880 kiel sendependa. Post la komenca rifuzo, la konferencon partoprenis eĉ Francio. La Germana Imperio esperis, ke Francio suferas politikan malvenkon kaj eĉ la entento disiĝas. Germanio kalkulis je apogo de aliaj landoj, precipe je tiu de Usono, pro la politiko de malfermitaj pordoj kaj je Aŭstrio, Italio. Tiuj esperoj ne realiĝis kaj la Germanan Imperion apogis nur Aŭstrio-Hungario. Kvankam oni formale rekonis sendependecon de Marokko, Francio povis akiri koncesiojn, administri la policon en la maroka haveno kaj bankaferojn, kune kun Hispanio. Tiel Franco atingis sian ĉefcelon, dum la Germana imperio – pro ties agresiva konduto – perdis reputacion kaj venis en eksterpolitikan izoladon. La koferenca rezulto estis ankaŭ malvenko pro la ĝermanta sendependeca maroka movado.
rdf:langString
Die Algeciras-Konferenz war eine internationale Konferenz vom 16. Januar bis 7. April 1906 in Algeciras in Spanien, bei der über die Beilegung der Ersten Marokkokrise verhandelt und entschieden wurde.
rdf:langString
La Conferencia Internacional de Algeciras tuvo lugar en la ciudad española de Algeciras entre el 16 de enero y el 7 de abril de 1906.
rdf:langString
La conférence d'Algésiras (ou d'Algeciras), donnant lieu aux accords d'Algésiras, est une conférence internationale relative à l'Empire chérifien, dans la ville d'Algésiras en Espagne, du 16 janvier au 7 avril 1906, sous l'égide des États-Unis. Produit d'une confrontation diplomatique entre la France et l'Allemagne, elle réunit, outre les États-Unis et le Maroc, onze puissances européennes : l'Allemagne et ses alliés, l'Autriche-Hongrie et le royaume d'Italie ; la France et son allié, la Russie, ainsi que le Royaume-Uni, avec lequel la France entretient une Entente cordiale ; le royaume d'Espagne, celui de Portugal, ainsi que la Belgique, les Pays-Bas et la Suède. La conférence a pour seul but de décider ce qui devait être fait en ce qui concerne le Maroc, l'un des rares pays africains qui n'a pas été colonisé par une puissance européenne. L'acte final de la conférence place le Maroc sous observation des grandes puissances européennes, sous couvert de réforme, de modernité et d’internationalisation de l’économie marocaine.
rdf:langString
アルヘシラス会議（アルヘシラスかいぎ、Algeciras Conference）は、第一次モロッコ事件におけるドイツとフランスの対立を収拾するため、ドイツの提唱により1906年1月16日から4月7日にかけてスペインのアルヘシラス（Algeciras）で開催された国際会議である。ドイツ、フランスをはじめ、欧米13か国が参加した。 フランスは、1904年の英仏協商で、エジプトにおける優越権をイギリスに与える代償として、モロッコにおける優越権を獲得した。これに不満なドイツは、フランスの優位を覆す機会を窺っていた。こうした中、1905年に皇帝ヴィルヘルム2世が自らタンジールを訪れ、モロッコの領土保全と国際会議の開催を主張したため、独仏両国は対立した（第一次モロッコ事件）。しかしイギリスやロシアの軍事的援助が見込めないことから、フランスは強硬策を取り下げ、問題の解決を会議に委ねることを受諾した。 会議はモロッコの治安制度及び財政改革問題を巡る独仏の対立によって何度も決裂の危機に瀕したが、参加13か国のうち、イギリスやイタリア、アメリカ、ロシアがフランスを支持したのに対し、ドイツを支持したのはオーストリア・ハンガリー帝国のみで、しかも消極的なものに留まったため、最終的にはドイツが譲歩した。 4月7日、アルヘシラス議定書の調印によって会議は閉幕した。議定書にはモロッコの独立と領土の保全、門戸の開放、経済利権に関する各国の機会均等が明記され、一見フランスの優位が後退したかに見えるが、同時にフランスが他国よりも多く出資する国立銀行の設立が約され、また警察隊の指揮権はフランス、スペインのみに付与された。これは前年1月にフランスがモロッコに突き付けた内政改革の要求に正当性を与えるものであり、モロッコは事実上フランス（及びスペイン）の勢力圏に組み込まれることとなった。
rdf:langString
알헤시라스 회담 (Algeciras Conference)는 제1차 모로코 위기(탕헤르 사건) 도중, 독일과 프랑스의 분쟁을 조정하기 위해 1906년 스페인 알헤시라스에서 일어난 회담이다. 영국, 미국, 프랑스 등 13개국이 참여하였다. 회담 끝에 독일의 모로코 진출은 실패로 돌아갔고, 이는 제1차 세계대전의 배경 중 하나로 여겨진다.
rdf:langString
De Internationale conventie te Algeciras in Spanje was een conventie uit april 1906, bijeengeroepen door de Duitse keizer Wilhelm II om over de problemen met en over Marokko te praten. Duitsland had in maart 1905 Frankrijk geprovoceerd, doordat keizer Wilhelm II een bezoek bracht aan de sultan van Marokko, en hem de soevereine eer bewees. Het Franse protectoraat over Marokko werd zo ter discussie gesteld. Door extra eisen aan de sultan te stellen (zoals het opnemen van Franse officieren in het leger) schond Frankrijk het . Duitsland was de derde grootste handelspartner van Marokko, maar Delcassé liet Duitsland bewust buiten de besprekingen. Duitsland had er dus wel degelijk belang bij te interveniëren. Wilhelm probeerde zo de kersverse Frans-Britse Entente op de proef te stellen. Berlijn durfde het risico aan van een Frans-Duitse oorlog, nu Rusland vrijwel was verslagen in de Russisch-Japanse Oorlog. De conventie eindigde in het nadeel van Duitsland, omdat ze leidde tot een verdrag waarin de Franse positie ten opzichte van Marokko werd vastgelegd. Alleen Oostenrijk-Hongarije stelde zich aan de kant van Duitsland.
rdf:langString
La conferenza di Algeciras fu un congresso internazionale che prese il nome dalla cittadina spagnola in cui fu convocato dal gennaio all'aprile del 1906.I rappresentanti delle potenze convenute (le principali nazioni d'Europa compresa l'Italia, oltre agli Stati Uniti e al Marocco) discussero la questione dell'influenza francese sul Marocco che aveva provocato forti tensioni fra la Francia e la Germania determinando la crisi di Tangeri (prima crisi marocchina) nel 1905. La conferenza di Algeciras stabilì, con l'accordo del 7 aprile 1906, il controllo internazionale a predominanza francese e spagnola sul Marocco. Provocò un ulteriore avvicinamento politico della Gran Bretagna alla Francia e, nel contesto della politica mondiale, l'isolamento della Germania.
rdf:langString
A Conferência de Algeciras de 1906 ocorreu em Algeciras, Espanha, com o propósito de mediar a primeira crise marroquina entre a França e a Alemanha, e assegurar o pagamento de um avultado empréstimo concedido pela Alemanha ao Sultão em 1904. A Entente Cordiale, entre a França e o Reino Unido, tinha distribuído a influência dos dois países respectivamente, no Marrocos e no Egito, comprometendo-se as duas potências a não interferirem nas respectivas áreas. A Alemanha, contudo, mostrou interesse em estabelecer um regime de "portas abertas" em Marrocos, o que colidia com os interesses franceses. O cáiser Guilherme II chegou a desembarcar em Tânger, a 31 de Março de 1905 e estabeleceu contactos diplomáticos com os ministros do Sultão, Abdulazize, em sequência dos quais se propôs a realização de uma conferência internacional.
rdf:langString
Traktat w Algeciras – układ podpisany na zakończenie konferencji w Algeciras (w Hiszpanii) – 7 kwietnia 1906, oddający Maroko pod nadzór („protekcję”) 12 potęg europejskich (m.in. Francji, Zjednoczonego Królestwa, Niemiec, Hiszpanii i Włoch), pod pozorami przeprowadzenia reform i modernizacji gospodarki marokańskiej.
rdf:langString
Algecirasfördraget var slutdokumentet från Algeciraskonferensen – ett stormaktsmöte i den spanska staden Algeciras under månaderna jan-april 1906. Mötet sammankallades av sultan Abd-el-Asis på begäran av Tyskland som oroades över Spaniens, och främst Frankrikes inblandning i Marockos inre politik. I konferensen deltog Belgien, England, Frankrike, Italien, Nederländerna, Portugal, Spanien, Sverige, Tyskland, USA och Österrike-Ungern. Ett av konferensens viktigaste beslut var att i hamnarna (Tetuan, Tanger, el Araïsch, Rabat, Casablanca, Mazagan, Safi och Mogador) skulle, till en början för fem år, under sultanens suveräna auktoritet, men med franska och spanska instruktörer organiseras en polisstyrka, vars manskap och underbefäl skulle vara muslimska marockaner. Franska storbanker gavs så gott som fritt tillträde till Marockos statsfinanser. Vidare skulle ”utlänningar” äga rätt att i alla delar av Marocko förvärva fast egendom. Upprätthållandet av sultanens suveränitet och hans rikes integritet fastslogs samtidigt som det skulle råda ekonomisk frihet i Marocko för alla nationer. Formellt bevarades Marockos oberoende, men reellt kom landet att starkt stå under Frankrikes och delvis spanskt styre. (Se även Tangierkrisen)
rdf:langString
Альхеси́расская конфере́нция проходила в испанском городе Альхесирас с 16 января по 7 апреля 1906 года. Она была созвана по требованию Германии с тем, чтобы разрешить Танжерский кризис. Оказавшись на конференции в международной изоляции, Германия была вынуждена пойти на уступки относительно экспансии в Марокко. Францию на конференции поддержали Великобритания, Италия и Россия, на стороне Германии выступила только Австро-Венгрия. Позиции стран объяснялись следующими соображениями:
* Великобритания боялась усиления немцев на севере Марокко, так как это могло угрожать её интересам в Гибралтарском проливе. Совсем недавно было подписано англо-французское соглашение 1904, по которому Франция и Британия обещали друг друга поддерживать во всех конфликтах.
* Италия поддержала Францию, для того чтобы Франция в будущем поддержала Италию, когда последняя начнёт войну против Османской империи (см.: Итало-турецкая война).
* Россия поддержала Францию, исполняя союзный долг перед ней, так как по заявлениям самих же российских дипломатов, Россия не имела политического интереса к Марокко. Однако, кроме союзного долга, Россия исполняла обещание, данное Государем французскому правительству в ответ на оказанное им давление на французских банкиров в деле скорого заключения внешнего займа, необходимого России для поддержания финансовой стабильности в период волнений 1905-1907 годов. Психологическое давление на немцев во время конференции оказывал вошедший в Гибралтарский пролив британский флот. Установление французского протектората над Марокко было отложено. Пять лет спустя Франция и Германия вновь схлестнулись по вопросу о контроле над этой стратегически расположенной территорией (см.: Второй марокканский кризис).
rdf:langString
Альхесіраська конференція, 1906 відбулася в Альхесірас, Іспанія, і тривала з 16 січня по 7 квітня. Метою конференції було знайти вирішення Першої Марокканської кризи між Францією і Німеччиною, яка виникла коли Німеччина спробували перешкодити Франції встановити протекторат над Марокко. У Заключному акті Альхесіраської конференції, підписаному 7 квітня 1906, зазначено організацію поліції Марокко, правила задля припинення контрабанди озброєння, поступки європейським банкірам від новоствореного , друк банкнот із золотим забезпеченням, у 40-річній перспективі. Новий державний банк мав виступати центральним банком Марокко, але зі суворим контролем витрат, із адміністраторами призначеними національними банками, які гарантували кредити: Німецька імперія, Велика Британія, Франція і Іспанія. Іспанські монети продовжують циркулювати. Право для європейців на володіння землею було узаконено. Податки мали стягуватися на виконання громадських робіт. Султан Марокко зберігав контроль над поліцією в шести портових містах, поліція комплектувалась повністю з марокканських мусульман (передбачена в бюджеті середня зарплата 1000 песет на рік), але була підконтрольна французьким та іспанським офіцерам, які мали стежити за митницею (Amin), дисципліною та могли бути відкликані й замінені своїм урядом. Генеральний інспектор мав бути швейцарцем і мешкати в Танжері. В останній момент марокканські делегати виявили, що вони не змозі підписати Заключний акт, але указ султана, Мауля Абд аль-Хафіз ібн аль-Хасана 18 червня, зрештою, ратифікував його.
rdf:langString
阿尔赫西拉斯会议于1906年在西班牙阿尔赫西拉斯举行，用以调解法国与德国因第一次摩洛哥危机而生的纷争，并确保摩洛哥的苏丹偿还在1904年借下的贷款。根据法国与英国定下来的英法协约，英国确保在埃及的权利，换取法国在摩洛哥之权力。法国想在摩洛哥设立保护国，但为德国所反对。 这次会议牵涉大部分欧洲国家。美国总统西奥多·罗斯福担当调停人，在解决事件时倾向支持法国，纵然他承诺保护德国在摩国的投资。 与会国在4月7日达成协议，包括摩洛哥的警方与关税安排、打击走私军火的条例，及对欧洲银行家作让步：成立，以金支持钞票流通，为期四十年。新银行会作为摩国的财政部，但严格限制摩洛哥王朝的财政，同时由德、英、法与西班牙的国家银行派出行政人员管理。西班牙的货币继续在当地流通；欧洲人有权买地；银行从公共建设筹税；苏丹政府继续对鸦片与大麻 (Kif) 之生产拥有垄断权。 苏丹维持在六个港口的警察控制权，只聘用摩洛哥穆斯林为警察，而平均年薪只是一千比塞塔。然而，警察训练交由法国与西班牙警官负责，以监察交付薪金的人 (Amin) 和维持纪律；两国政府有权调换警官。监察主任由瑞士人出任，并需要驻守在丹吉尔。 在最后一刻，摩洛哥与会代表发现未能签署协定，但苏丹在6月18日下达命令，确认了协议。
xsd:date
1906-06-18
xsd:nonNegativeInteger
15303
