Alexander Isaakovich Gelman
http://dbpedia.org/resource/Alexander_Isaakovich_Gelman an entity of type: Thing
Aleksandr Isaakowicz Gelman, ros. Александр (Шуня) Исаакович Гельман (ur. 25 października 1933 w Dondiuszanach, obecnie Mołdawia) – rosyjski dramaturg i scenarzysta filmowy żydowskiego pochodzenia.
rdf:langString
Алекса́ндр (Шу́ня) Исаа́кович Ге́льман (род. 25 октября 1933, Дондюшаны, Бессарабия, Королевство Румыния) — советский и российский драматург, сценарист, публицист, общественный и политический деятель.
rdf:langString
Alexander Isaakovich Gelman (Russian: Алекса́ндр Исаа́кович Ге́льман; born 25 October 1933 in Donduşeni), original given name Shunya (Russian: Шу́ня), is a Bessarabian-born Soviet and Russian playwright, writer, and screenwriter. A survivor of the Holocaust during childhood, Gelman became a playwright and screenwriter after working as a newspaper journalist in Leningrad in the 1960s, winning the USSR State Prize in 1976. He has resided in Moscow since 1978.
rdf:langString
Alexander Isaakowitsch Gelman (russisch Алекса́ндр Исаа́кович Ге́льман; * 25. Oktober 1933 in , Königreich Rumänien) ist ein sowjetisch-russischer Schriftsteller, Drehbuchautor und Dramatiker. Gelman wurde als Kind während des Zweiten Weltkrieges mit seiner Familie in ein Ghetto nach Berschad in der Ukraine deportiert. Sein Vater und er überlebten Ende 1944 einen Todesmarsch. Nach dem Krieg arbeitete Gelman zunächst als Schlosser in Chișinău, er besuchte eine Militärschule und wurde zum Marineoffizier ausgebildet. 1966 ging er nach Leningrad und arbeitete als Journalist. Er begann Drehbücher und Theaterstücke zu schreiben unter anderem das Werk "Protokoll einer Sitzung" (Протокол одного заседания, Deutsche Erstaufführung 1976 im Landestheater Halle). Das Stück diente Gelman auch als Vorlag
rdf:langString
Олександр (Шуня) Ісаакович Гельман (* 25 жовтня 1933, Дондушень, Бессарабія, Королівство Румунія) — російський драматург, сценарист, публіцист, громадський і політичний діяч. У 1966 приїхав до Ленінграда. З 1967 по 1971 працював кореспондентом ленінградських газет «Зміна» та «Будівельний робітник».
rdf:langString
rdf:langString
Alexander Isaakovich Gelman
rdf:langString
Alexander Isaakowitsch Gelman
rdf:langString
Aleksandr Gelman
rdf:langString
Гельман, Александр Исаакович
rdf:langString
Гельман Олександр Ісаакович
rdf:langString
Alexander Isaakovich Gelman
rdf:langString
Alexander Isaakovich Gelman
xsd:date
1933-10-25
xsd:integer
19590727
xsd:integer
1111813091
xsd:date
1933-10-25
rdf:langString
Russian
rdf:langString
Romanian
rdf:langString
Soviet
rdf:langString
Tatyana Pavlovna Kaletskaya
rdf:langString
Alexander Isaakovich Gelman (Russian: Алекса́ндр Исаа́кович Ге́льман; born 25 October 1933 in Donduşeni), original given name Shunya (Russian: Шу́ня), is a Bessarabian-born Soviet and Russian playwright, writer, and screenwriter. A survivor of the Holocaust during childhood, Gelman became a playwright and screenwriter after working as a newspaper journalist in Leningrad in the 1960s, winning the USSR State Prize in 1976. He has resided in Moscow since 1978. A supporter of Mikhail Gorbachev's reforms, Gelman was elected to the Supreme Soviet of the Union of Soviet Socialist Republics in 1989 and to the Central Committee of the Communist Party of the Soviet Union upon Mikhail Gorbachev's recommendation in 1990, before leaving the Communist Party of the Soviet Union less than a year later.
rdf:langString
Alexander Isaakowitsch Gelman (russisch Алекса́ндр Исаа́кович Ге́льман; * 25. Oktober 1933 in , Königreich Rumänien) ist ein sowjetisch-russischer Schriftsteller, Drehbuchautor und Dramatiker. Gelman wurde als Kind während des Zweiten Weltkrieges mit seiner Familie in ein Ghetto nach Berschad in der Ukraine deportiert. Sein Vater und er überlebten Ende 1944 einen Todesmarsch. Nach dem Krieg arbeitete Gelman zunächst als Schlosser in Chișinău, er besuchte eine Militärschule und wurde zum Marineoffizier ausgebildet. 1966 ging er nach Leningrad und arbeitete als Journalist. Er begann Drehbücher und Theaterstücke zu schreiben unter anderem das Werk "Protokoll einer Sitzung" (Протокол одного заседания, Deutsche Erstaufführung 1976 im Landestheater Halle). Das Stück diente Gelman auch als Vorlage für das Drehbuch des 1974 entstandenen Films "Die Prämie" (Премия) für den er 1976 mit dem Staatspreis der UdSSR ausgezeichnet wurde. Gelmans Theaterstücke, unter anderem die Werke "Wir, die Endesunterzeichnenden" und "Zwei auf einer Bank" wurden in mehrere Sprachen übersetzt und auch im deutschen Sprachraum, vor allem in den Theatern der DDR, aufgeführt. Gelman galt als Unterstützer der Politik der Perestroika von Michail Gorbatschow, er wurde 1989 in den Obersten Sowjet der UdSSR gewählt. 1990 wurde er auf dem XXVIII. Parteitag der Kommunistischen Partei der Sowjetunion Mitglied des Zentralkomitees, trat jedoch bereits im Januar 1991 aus der KPdSU aus. Gelman ist Mitglied im Russischen Jüdischen Kongress (Российский еврейский конгресс). Sein Sohn Marat Gelman ist ein bekannter russischer Galerist.
rdf:langString
Aleksandr Isaakowicz Gelman, ros. Александр (Шуня) Исаакович Гельман (ur. 25 października 1933 w Dondiuszanach, obecnie Mołdawia) – rosyjski dramaturg i scenarzysta filmowy żydowskiego pochodzenia.
rdf:langString
Алекса́ндр (Шу́ня) Исаа́кович Ге́льман (род. 25 октября 1933, Дондюшаны, Бессарабия, Королевство Румыния) — советский и российский драматург, сценарист, публицист, общественный и политический деятель.
rdf:langString
Олександр (Шуня) Ісаакович Гельман (* 25 жовтня 1933, Дондушень, Бессарабія, Королівство Румунія) — російський драматург, сценарист, публіцист, громадський і політичний діяч. У 1966 приїхав до Ленінграда. З 1967 по 1971 працював кореспондентом ленінградських газет «Зміна» та «Будівельний робітник». У 1989 був обраний народним депутатом Верховної Ради СРСР, входив до з незалежних демократів. У 1993 році підписав «Лист 42-х» автори якого зажадали від уряду президента Єльцина заборонити «всі види комуністичних і націоналістичних партій, фронтів та об'єднань». Входив до складу Конституційної наради, яка розробляла проект нині діючої Конституції РФ. У березні 2014 року підписав лист російського «Союзу кінематографістів і професійних кінематографічних організацій та об'єднань», що засуджує російську військову інтервенцію в Україну. У травні 2018 приєднався до заяви російських літераторів на захист українського режисера Олега Сенцова, незаконно засудженого у РФ.
xsd:nonNegativeInteger
14932