Ahamkara
http://dbpedia.org/resource/Ahamkara an entity of type: Abstraction100002137
أهانكارا أو أهامكارا (بالسنسكريتية: अहंकार)، (بالإنجليزية: Ahamkara or Ahankara) هو مُصطلحٌ فلسفيٌّ في الفلسفةِ السَّامخيَّةِ يُحيلُ إلى عدةِ معانٍ، أشهرها، هو ما يقع في معنى «وعي الذات»، أو «الوعي بالذات». ويُترجم المُصطلح من السنسكريتية حرفيًّا إلى: «أنا أجعلُ، أو أنا أُكلِّمُ». والأهانكارا هو ثالث أربعة مبادئ أولى للوجود، إذ باشتراكه مع المبدأ الثاني المُسمى « أي العقل» يُكوِّنان درجة الاتصال بين الطبيعة والنفس، أي اشتراك العقل والأنية أو الذاتية.
rdf:langString
Ahaṁkāra (Sanskrit: अहंकार), 'I-making', is a Sanskrit term in Saṃkhyā philosophy that refers to the identification of Self or Being with 'nature' or any impermanent 'thing'.
rdf:langString
Ahamkára (gevoel, besef, bewustzijn, eigenwaan, abhimána, trots, zelfgenoegzaamheid, trots of verbeelding van individualiteit) is een Sanskriet term uit het hindoeïsme en een van de 25 tattva's (fysieke en metafysieke categorieën) uit de Sankhya filosofie. Het besef: 'Ik doe, ik voel, ik denk, ik ben; er bestaat niets hoger dan mij.'
rdf:langString
Ахамкара, аханкара (санскр. अहंकार, Ahaṃkāra IAST) — санскритський термін, яким називають несправжнє его, почуття «я», уявлення про власне «я», самоусвідомлення. У філософії індуїзму є однією з концепцій школи Самкх'я. Вперше зустрічається в Упанішадах: «Чхандогьї» і «Прашні». В «Прашна-упанішаді» ахамкара описується як одна з чотирох («внутрішніх інструментів»), поряд з буддгі, та манасом. «Чхандогья-упанішада» говорить про ахамкару як про самоусвідомлення, стверджуючи, що ті, хто не здатен відрізнити атман від тіла, ототожнюють своє істинне, духовне «я» з ілюзорним матеріальним тілом.
rdf:langString
Ahamkara (Sanskrit: अहंकार, ahaṃkāra, seltener auch ahaṅkāra) ist ein Sanskrit-Ausdruck, der sich in der hinduistischen Philosophie auf das Ich-Bewusstsein oder die Ich-Funktion bezieht. Der Begriff besteht aus den Bestandteilen ahaṃ ("ich") und kāra ("machend", von der Wurzel kṛ, "tun"). Er wird mit "Ich-Macher" oder mit "Ego" übersetzt. Gemeint ist das Ich-Bewusstsein oder Identitätsbewusstsein einer Person rein als solches, also ohne Bezug zu ihren konkreten persönlichen Merkmalen oder zu besonderen Inhalten ihrer Lebenserfahrung. Ahamkara ist ein Individuationsprinzip, die Ursache eines (wenn auch illusionären) eigenständigen, separaten Daseins oder genauer: der irrigen Vorstellung von einem solchen Dasein. Auf Ahamkara beruht die Unterscheidung zwischen Subjekt und Objekt.
rdf:langString
Ahaṃkāra (en sanskrit IAST ; devanāgarī: अहंकार) est un concept de la philosophie hindoue qui fait référence à l'ego lié à l'individualité humaine. C'est aussi dans l'Advaita Vedānta l'identification (adhyāsa) au soi individuel ou personnel (jīva) et l'attachement orgueilleux ( (en)) à son ego.
rdf:langString
Ahankara (dewanagari अहंकार, ang. Ahamkara, dosł. „sprawca ja”, w wisznuizmie (krysznaizmie) określana jako ‘fałszywe ego’)– kategoria ontyczna, pierwiastek subtelny, jedna z tattw w filozofii indyjskiej powstałych z prakryti. Cześć organu antahkarana. Stanowi przeszkodę dla połączenia dźiwy i brahmana, w wisznuizmie (krysznaizmie) przeszkodę w połączeniu dżiwy (jiva-atma, jiva-tattva, czyli indywidualnej duszy) z Bhagawanem (Bogiem Osobowym), źródłem bezosobowego Brahmana. Połączenie to jest rozumiane jako jedność woli w miłości.Ahankara indywidualna (wjasti ahamkara) – nieskończenie mała część kosmicznej ahamkary (samaszti ahamkara) powstałej z czystego mahat tamasu (części tamasowej ). Ponieważ kosmiczna ahamkara jest trzech rodzajów (analogicznie do istnienia trzech gun), to ahamkara i
rdf:langString
Ahamkara é um termo sânscrito que significa ego. Refere-se ao eu e suas diversas manifestações, identificando-se com elas. Na teoria dos Tattwas designa o eu nocional (massa unitária aperceptiva) ou o princípio egóico. Digamos que a mente é como um lago. é a camada superficial deste lago. Quando a água do lago se agita (quando Manas pede uma instrução) a superfície fica turvada (ações executadas por Manas tendo por base as impressões dos sentidos e referenciais armazenados em Chitta). É o momento da evolução no qual a massa energética indiferenciada, o , começa a tomar consciência de si.
rdf:langString
Ахамкара (аханкара; санскр. अहंकार, IAST: Ahaṃkāra) — санскритский термин, которым называют эго, чувство «я», представление о собственном «я», самосознание. В философии индуизма является одной из концепций школы санкхья. Впервые встречается в Упанишадах: «Чхандогье» и «Прашне». В «Прашна-упанишаде» ахамкара описывается как одна из четырёх антахкаран («внутренних инструментов»), наряду с буддхи, читта и манас. «Чхандогья-упанишада» говорит об ахамкаре как о самосознании, утверждая, что те, кто не способны отличить атман от тела, отождествляют своё эго (ахамкару) с материальным телом.
rdf:langString
rdf:langString
أهانكارا
rdf:langString
Ahamkara
rdf:langString
Ahamkara
rdf:langString
Ahamkara
rdf:langString
Ahankara
rdf:langString
Ahamkára
rdf:langString
Ahamkara
rdf:langString
Ахамкара
rdf:langString
Ахамкара
xsd:integer
4364122
xsd:integer
1122647693
rdf:langString
أهانكارا أو أهامكارا (بالسنسكريتية: अहंकार)، (بالإنجليزية: Ahamkara or Ahankara) هو مُصطلحٌ فلسفيٌّ في الفلسفةِ السَّامخيَّةِ يُحيلُ إلى عدةِ معانٍ، أشهرها، هو ما يقع في معنى «وعي الذات»، أو «الوعي بالذات». ويُترجم المُصطلح من السنسكريتية حرفيًّا إلى: «أنا أجعلُ، أو أنا أُكلِّمُ». والأهانكارا هو ثالث أربعة مبادئ أولى للوجود، إذ باشتراكه مع المبدأ الثاني المُسمى « أي العقل» يُكوِّنان درجة الاتصال بين الطبيعة والنفس، أي اشتراك العقل والأنية أو الذاتية.
rdf:langString
Ahaṁkāra (Sanskrit: अहंकार), 'I-making', is a Sanskrit term in Saṃkhyā philosophy that refers to the identification of Self or Being with 'nature' or any impermanent 'thing'.
rdf:langString
Ahamkara (Sanskrit: अहंकार, ahaṃkāra, seltener auch ahaṅkāra) ist ein Sanskrit-Ausdruck, der sich in der hinduistischen Philosophie auf das Ich-Bewusstsein oder die Ich-Funktion bezieht. Der Begriff besteht aus den Bestandteilen ahaṃ ("ich") und kāra ("machend", von der Wurzel kṛ, "tun"). Er wird mit "Ich-Macher" oder mit "Ego" übersetzt. Gemeint ist das Ich-Bewusstsein oder Identitätsbewusstsein einer Person rein als solches, also ohne Bezug zu ihren konkreten persönlichen Merkmalen oder zu besonderen Inhalten ihrer Lebenserfahrung. Ahamkara ist ein Individuationsprinzip, die Ursache eines (wenn auch illusionären) eigenständigen, separaten Daseins oder genauer: der irrigen Vorstellung von einem solchen Dasein. Auf Ahamkara beruht die Unterscheidung zwischen Subjekt und Objekt. Der Begriff Ahamkara kommt schon an drei Stellen in den Upanishaden vor; dort ist etwas von der Seele Hervorgebrachtes gemeint. Später, in der Samkhya-Philosophie, ändert sich die Bedeutung. Im Samkhya ist ahamkara das zweite Entfaltungsprodukt der Urmaterie Prakriti; das erste ist buddhi (der urteilende Intellekt), das dritte manas, die Instanz, die Eindrücke und Erfahrungen verarbeitet und dem urteilenden Intellekt übermittelt. Somit ist Ahamkara als materielles Erzeugnis an sich ein Teil der unbewussten Natur. Es verbindet sich aber mit Purusha, der ewigen Urseele, und erweckt dadurch den Eindruck von Bewusstheit. Ahamkara bewirkt den irrigen Glauben, dass wir handeln oder etwas erleiden; in Wirklichkeit ist Purusha, das wahre Wesen der Seele, nach der Samkhya-Lehre unveränderlich und daher von solchen wechselnden Zuständen frei. Ahamkara ist die erste Ursache der Täuschung (abhimāna), nämlich der irrigen Meinung, die Objekte und Handlungen, mit denen das Bewusstsein zu tun hat, seien auf ein Subjekt, ein "Ich" bezogen, das etwas vollbringt oder erlebt. Ahamkara hängt mit dem Vorherrschen der Rajas-Guna zusammen, der Neigung zu leidenschaftlichem Handeln. Im Advaita Vedanta ist Ahamkara die illusionäre Identifikation des unbegrenzten Selbst mit besonderen, begrenzten Gegebenheiten, die irrige Annahme eines separaten Ich. In der Bhagavad Gita sagt Krishna zu Arjuna, dass Ahamkara eine der Manifestationen seiner (Krishnas) materiellen Energie sei, und dass man sich von der Illusion, die Ahamkara erzeugt, befreien solle. Gemeint ist hier die Identifikation mit einer illusionären Ich-Vorstellung, die der Erkenntnis der wahren individuellen Identität der Person entgegensteht. Im mittelalterlichen Tantra wird Ahamkara dem Ājnā-Chakra (Stirnchakra, "drittes Auge") zugeordnet.
rdf:langString
Ahaṃkāra (en sanskrit IAST ; devanāgarī: अहंकार) est un concept de la philosophie hindoue qui fait référence à l'ego lié à l'individualité humaine. C'est aussi dans l'Advaita Vedānta l'identification (adhyāsa) au soi individuel ou personnel (jīva) et l'attachement orgueilleux ( (en)) à son ego. Ahaṃkāra est l'une des trois composantes de l'antaḥkaraṇa dans le système philosophique du Sāṃkhya, un des six darśana. Le védanta ajoute citta à ces trois principes, on parlera d'organe interne quadruple (antaḥkaraṇa catustaya). Dans la philosophie du yoga, le terme asmitā lui est préféré et n'a pas la même dimension cosmologique.
rdf:langString
Ahamkára (gevoel, besef, bewustzijn, eigenwaan, abhimána, trots, zelfgenoegzaamheid, trots of verbeelding van individualiteit) is een Sanskriet term uit het hindoeïsme en een van de 25 tattva's (fysieke en metafysieke categorieën) uit de Sankhya filosofie. Het besef: 'Ik doe, ik voel, ik denk, ik ben; er bestaat niets hoger dan mij.'
rdf:langString
Ahankara (dewanagari अहंकार, ang. Ahamkara, dosł. „sprawca ja”, w wisznuizmie (krysznaizmie) określana jako ‘fałszywe ego’)– kategoria ontyczna, pierwiastek subtelny, jedna z tattw w filozofii indyjskiej powstałych z prakryti. Cześć organu antahkarana. Stanowi przeszkodę dla połączenia dźiwy i brahmana, w wisznuizmie (krysznaizmie) przeszkodę w połączeniu dżiwy (jiva-atma, jiva-tattva, czyli indywidualnej duszy) z Bhagawanem (Bogiem Osobowym), źródłem bezosobowego Brahmana. Połączenie to jest rozumiane jako jedność woli w miłości.Ahankara indywidualna (wjasti ahamkara) – nieskończenie mała część kosmicznej ahamkary (samaszti ahamkara) powstałej z czystego mahat tamasu (części tamasowej ). Ponieważ kosmiczna ahamkara jest trzech rodzajów (analogicznie do istnienia trzech gun), to ahamkara indywidualna występuje jako trzy ich pochodne produkty. Bóstwem ahankary jest Rudra. Ramakrishna objaśnia indywidualna ahankarę jako samoświadomość,i poczucie „ja”.
rdf:langString
Ахамкара, аханкара (санскр. अहंकार, Ahaṃkāra IAST) — санскритський термін, яким називають несправжнє его, почуття «я», уявлення про власне «я», самоусвідомлення. У філософії індуїзму є однією з концепцій школи Самкх'я. Вперше зустрічається в Упанішадах: «Чхандогьї» і «Прашні». В «Прашна-упанішаді» ахамкара описується як одна з чотирох («внутрішніх інструментів»), поряд з буддгі, та манасом. «Чхандогья-упанішада» говорить про ахамкару як про самоусвідомлення, стверджуючи, що ті, хто не здатен відрізнити атман від тіла, ототожнюють своє істинне, духовне «я» з ілюзорним матеріальним тілом.
rdf:langString
Ahamkara é um termo sânscrito que significa ego. Refere-se ao eu e suas diversas manifestações, identificando-se com elas. Na teoria dos Tattwas designa o eu nocional (massa unitária aperceptiva) ou o princípio egóico. Digamos que a mente é como um lago. é a camada superficial deste lago. Quando a água do lago se agita (quando Manas pede uma instrução) a superfície fica turvada (ações executadas por Manas tendo por base as impressões dos sentidos e referenciais armazenados em Chitta). Uma boa maneira de testemunhar o funcionamento de Chitta é ver um filme repetidas vezes ou jogar um jogo de computador e em seguida fechar os olhos: uma imagem surge de repente em sua cabeça, a lembrança de algo sem conexão aparente com a realidade ao seu redor. É o momento da evolução no qual a massa energética indiferenciada, o , começa a tomar consciência de si.
rdf:langString
Ахамкара (аханкара; санскр. अहंकार, IAST: Ahaṃkāra) — санскритский термин, которым называют эго, чувство «я», представление о собственном «я», самосознание. В философии индуизма является одной из концепций школы санкхья. Впервые встречается в Упанишадах: «Чхандогье» и «Прашне». В «Прашна-упанишаде» ахамкара описывается как одна из четырёх антахкаран («внутренних инструментов»), наряду с буддхи, читта и манас. «Чхандогья-упанишада» говорит об ахамкаре как о самосознании, утверждая, что те, кто не способны отличить атман от тела, отождествляют своё эго (ахамкару) с материальным телом. В «Сиддха-сиддханта-паддхати» перечисляются следующие проявления ахамкары:
* абхимана — чувство самости, эго;
* мадия — осознание тела, чувств и мыслей как собственных;
* мама-сукха — идея собственного счастья;
* мама-дукха — идея собственного несчастья;
* мама-ида — чувство единоличного владения чем-либо.
xsd:nonNegativeInteger
5747