Acroterion
http://dbpedia.org/resource/Acroterion an entity of type: WikicatOrnaments
Akrotérion (z řec. akrotés 'krajní, nejvyšší') nebo akroterium je ozdobný prvek řádové architektury, umístěný na vrcholku i krajích štítu chrámových budov, ale také na náhrobcích, stélách a podobně. Akroterion vrcholové a rohové (1898)
rdf:langString
L'acroteri és un element decoratiu de l'arquitectura grega i romana clàssiques que estava col·locat als extrems o al cim d'un frontó triangular, generalment en forma de palmeta. Per extensió, s'anomenen així els elements decoratius –que poden ser estàtues, estatuetes de pedra, vasos de terracota, etc.– que es col·loquen damunt una cornisa per ocultar una part de la teulada i, fins i tot, els col·locats als extrems de la part convexa de les teules. Els materials utilitzats són variats: pedra, terracota, pintura, plàstic i bronze. En l'arquitectura moderna, s'anomena mur acroteri o, simplement, acroteri el muret situat a la vora de les terrasses per permetre elevar-ne l'estanquitat.
rdf:langString
Das Akroterion, auch der Akroter (veraltet auch die Akroterie; Plural Akroteria, Akroterien, Akrotere, im Bereich der Kunstgeschichte auch Akroteren, altgriechisch τὸ ἀκρωτήριον akrotérion „oberste Ecke, Spitze“) dient als Architekturelement der Bekrönung des Giebelfirstes und der Verzierung der auslaufenden Dachschrägen an den Giebelecken, dann Eckakroter (acroteria angularia) genannt.
rdf:langString
قواعد التماثيل هي زخرفة معمارية موضوعة على قاعدة مسطحة تسمى ، ومثبتة في قمة أو ركن من ركيزة مبنى على الطراز الكلاسيكي. توضع قواعد التماثيل على الزوايا الخارجية.قد تتخذ قواعد التماثيل مجموعة متنوعة من الأشكال، مثل تمثال أو حامل ثلاثي القوائم أو قرص أو جرة أو سعفة أو بعض الميزات المنحوتة الأخرى. تم العثور على قواعد التماثيل أيضًا في العمارة القوطية. يتم دمجها أحيانًا في تصميم الأثاث. تأتي الكلمة من اليونانية akrōtḗrion ( ἀκρωτήριον "القمة ، الطرف") ، من الشكل المقارن للصفة akros ( ἄκρος ، "أقصى ، نهاية"). هل كان اتينيزيد من قبل الرومان كما acroterium. أكروتيريا هي صيغة الجمع لكل من الصيغة اليونانية الأصلية والصيغة اللاتينية.
rdf:langString
Στην Αρχιτεκτονική ακρωτήρια ονομάζονται τα κοσμήματα που τοποθετούνται πάνω ακριβώς από τις τρεις γωνίες του αετώματος των αρχαίων ναών ή νεοκλασικών κτιρίων και τα οποία μπορεί να είναι είτε κεραμικά, είτε μαρμάρινα, είτε σπανιότερα μεταλλικά, και σήμερα ίσως γύψινα ή τσιμέντινα, άλλοτε σε γεωμετρικά σχήματα και άλλοτε με παραστάσεις μυθικών τεράτων ή εκ του φυτικού βασιλείου. Όχι όμως και σπάνια πολυσύνθετες γλυπτές παραστάσεις, έργα τέχνης, με αρχαίες λύρες, γλαύκες (κουκουβάγιες), σφίγγες (όπως στην Ακαδημία Αθηνών σήμερα) ή και ανθρώπινες μορφές. Η πιο προσφιλής και συνήθης παράσταση ακρωτηρίου ήταν εκείνη της θεάς Νίκης.
rdf:langString
An acroterion, acroterium, or akroteria is an architectural ornament placed on a flat pedestal called the acroter or plinth, and mounted at the apex or corner of the pediment of a building in the classical style. An acroterion placed at the outer angles of the pediment is an acroterion angularium (angulārium means ‘at the corners’). The acroterion may take a wide variety of forms, such as a statue, tripod, disc, urn, palmette or some other sculpted feature. Acroteria are also found in Gothic architecture. They are sometimes incorporated into furniture designs.
rdf:langString
Garai klasikoaren eta erromatarren arkitekturan, akroterak apaingarriak dituzten zokaloak dira, edota frontoiaren muturrean jarritako apaingarriak. Luzapenez, akroterak apaingarriak izan daitezke, hots, estatuak, terrakotazko ontziak eta abar. Erabilitako materialak askotarikoak dira: harria, lurra, plastikoa eta brontzea. Arkitektura etruskoan animalia eta forma fantastikoak dituzte, adibidez, Pegaso.
rdf:langString
Dans l'architecture classique, grecque et romaine antique, les acrotères sont des socles (piédestaux) soutenant des ornements, disposés au sommet ou sur les deux extrémités d'un fronton. Par extension, les acrotères désignent les ornements eux-mêmes ; il peut s'agir de statues, de statuettes en pierre, de vases en terre cuite. En architecture moderne, l'acrotère désigne aussi le parapet sur une terrasse.
rdf:langString
Akroterion, akroterium (naszczytnik) – terakotowa, marmurowa lub brązowa dekoracja, która wieńczyła szczyt i boczne narożniki frontonu w klasycznych budowlach greckich i rzymskich.W najwcześniejszym okresie występowania (VII w. p.n.e.) miał kształt terakotowej, kolistej tarczy, z czasem przybrał formy bardziej skomplikowane: palmety, woluty, liści akantu, trójnogów, zwierząt lub postaci mitologicznych. Postacie przedstawione na akroterionach często uzupełniały rzeźbiarskie sceny znajdujące się na tympanonach. Akroterionami wieńczono także obiekty małej architektury, m.in. stele grobowe.
rdf:langString
Akroterion (pluralis: akroterier) är ett skulpturalt, dekorativt element i främst antikens arkitektur och nyklassicismen. Akroterier placerades ovanför gavelfältens krön eller hörn samt gesimser. Huvudmotivet är ofta en palmett som kan flankeras av figurer eller voluter. Ornament, som även förekommer på smärre monument, möbler o. d., är antingen figurala, t. ex. en nikegestalt, eller vegetabiliska såsom rankor och palmetter och på hörnen halvpalmetter.
rdf:langString
Акроте́рій (грец. ακρωτηριον — вершина) — наріжна скульптурна прикраса фронтону у вигляді статуї чи пальмети (орнаментальна рослинна фігура); виробляється з мармуру або теракоти. Акротерії застосовувалися в античній архітектурі, здебільшого в храмах, як складовий елемент архітектурних ордерів. Синонім — наріжник[джерело?].
rdf:langString
En la klasikaj Greka kaj Romia arkitekturoj, la akroteroj estas strioj kiuj subtenas la ornamaĵojn, disponitajn sur la pintoj de frontono. La termino devenas de la antikva greka ἀκρωτήριον, 'pinto', latinigita kiel acroterium, tra la franca acrotère. Etende, la akroteroj etas ankaŭ la subtenitaj ornamaĵoj mem, kiuj povas esti statuoj, statuetoj el ŝtono, vazoj el terakoto ktp. La uzitaj materialoj estas variaj: ŝtono, terakoto, pentraĵo, plasto kaj bronzo.
rdf:langString
En la arquitectura griega y romana clásica, las acroteras son zócalos (pedestales) que sostienen los adornos, dispuestos en el vértice o sobre las extremidades de un frontón. La palabra llega al español del griego clásico ἀκρωτήριον, 'cumbre', latinizada como acroterium, a través del francés acrotère. Por extensión, las acroteras designan a los propios adornos, pueden ser estatuas, estatuillas de piedra, vasos de terracota, etc. Los materiales utilizados son variados: piedra, terracota, pintado, plástico y bronce.
rdf:langString
Un acroterio è in senso stretto un plinto al culmine del frontone nei templi e per estensione indica la decorazione che vi era collocata. Il termine deriva dal greco ἀκρωτήριον (akroterion) e fu utilizzato in latino come acroterium. Altri acroteri potevano essere disposti sugli angoli esterni del frontone (acroteria angularia) e sulla linea di colmo del tetto. Acroterio sul Monumento a Gordon a Waterloo
rdf:langString
Akroterion (Oudgrieks: ἀκρωθήριον), ook wel geschreven acroterium, is een term uit de Griekse bouwkunst. Een akroterion (meervoud: akroteria) is een gebeeldhouwd ornament op de top en aan de hoeken van een timpaan of fronton. De zogenaamde Apollo van Veii is een beroemd Etruskisch akroterion uit de 6de eeuw voor Christus.
* voorbeelden van verschillende Akroteria
rdf:langString
O acrotério, do grego elemento mais elevado, é um elemento ornamental utilizado na arquitectura, inicialmente na arquitectura da Antiguidade Clássica (grega e posteriormente romana), que também se pode encontrar em edifícios de estilo classicista em geral. Este elemento é utilizado como coroamento decorativo do frontão do templo, tanto no seu vértice central como nos laterais (acrotérios angulares), podendo ser encontrado também em urnas funerárias e sarcófagos como resultado da tentativa de transposição da forma do templo para estas construções.
rdf:langString
Акротерий (греч. ἀκρωτήριον — «наконечник, навершие») — в классической архитектуре — общее наименование наверший, элементов, венчающих здание, расположенных на стене выше венчающего карниза, в частности элементов, оформляющих углы треугольного фронтона. В редких случаях к акротериям относят также балюстрады, обелиски, установленные на парапетах, скульптуры, вазоны, факелы и прочие декоративные элементы либо пьедестал, на котором располагаются такие украшения.
rdf:langString
rdf:langString
قواعد التماثيل
rdf:langString
Acroteri
rdf:langString
Akrotérion
rdf:langString
Akroterion
rdf:langString
Acroterion
rdf:langString
Ακρωτήριο (αρχιτεκτονική)
rdf:langString
Akrotero
rdf:langString
Akrotera
rdf:langString
Acrotera
rdf:langString
Acrotère
rdf:langString
Acroterio
rdf:langString
Akroterion
rdf:langString
Akroterion
rdf:langString
Acrotério
rdf:langString
Акротерий
rdf:langString
Akroterion
rdf:langString
Акротерій
xsd:integer
858353
xsd:integer
1075939961
rdf:langString
Akrotérion (z řec. akrotés 'krajní, nejvyšší') nebo akroterium je ozdobný prvek řádové architektury, umístěný na vrcholku i krajích štítu chrámových budov, ale také na náhrobcích, stélách a podobně. Akroterion vrcholové a rohové (1898)
rdf:langString
L'acroteri és un element decoratiu de l'arquitectura grega i romana clàssiques que estava col·locat als extrems o al cim d'un frontó triangular, generalment en forma de palmeta. Per extensió, s'anomenen així els elements decoratius –que poden ser estàtues, estatuetes de pedra, vasos de terracota, etc.– que es col·loquen damunt una cornisa per ocultar una part de la teulada i, fins i tot, els col·locats als extrems de la part convexa de les teules. Els materials utilitzats són variats: pedra, terracota, pintura, plàstic i bronze. En l'arquitectura moderna, s'anomena mur acroteri o, simplement, acroteri el muret situat a la vora de les terrasses per permetre elevar-ne l'estanquitat.
rdf:langString
Das Akroterion, auch der Akroter (veraltet auch die Akroterie; Plural Akroteria, Akroterien, Akrotere, im Bereich der Kunstgeschichte auch Akroteren, altgriechisch τὸ ἀκρωτήριον akrotérion „oberste Ecke, Spitze“) dient als Architekturelement der Bekrönung des Giebelfirstes und der Verzierung der auslaufenden Dachschrägen an den Giebelecken, dann Eckakroter (acroteria angularia) genannt.
rdf:langString
قواعد التماثيل هي زخرفة معمارية موضوعة على قاعدة مسطحة تسمى ، ومثبتة في قمة أو ركن من ركيزة مبنى على الطراز الكلاسيكي. توضع قواعد التماثيل على الزوايا الخارجية.قد تتخذ قواعد التماثيل مجموعة متنوعة من الأشكال، مثل تمثال أو حامل ثلاثي القوائم أو قرص أو جرة أو سعفة أو بعض الميزات المنحوتة الأخرى. تم العثور على قواعد التماثيل أيضًا في العمارة القوطية. يتم دمجها أحيانًا في تصميم الأثاث. تأتي الكلمة من اليونانية akrōtḗrion ( ἀκρωτήριον "القمة ، الطرف") ، من الشكل المقارن للصفة akros ( ἄκρος ، "أقصى ، نهاية"). هل كان اتينيزيد من قبل الرومان كما acroterium. أكروتيريا هي صيغة الجمع لكل من الصيغة اليونانية الأصلية والصيغة اللاتينية.
rdf:langString
Στην Αρχιτεκτονική ακρωτήρια ονομάζονται τα κοσμήματα που τοποθετούνται πάνω ακριβώς από τις τρεις γωνίες του αετώματος των αρχαίων ναών ή νεοκλασικών κτιρίων και τα οποία μπορεί να είναι είτε κεραμικά, είτε μαρμάρινα, είτε σπανιότερα μεταλλικά, και σήμερα ίσως γύψινα ή τσιμέντινα, άλλοτε σε γεωμετρικά σχήματα και άλλοτε με παραστάσεις μυθικών τεράτων ή εκ του φυτικού βασιλείου. Όχι όμως και σπάνια πολυσύνθετες γλυπτές παραστάσεις, έργα τέχνης, με αρχαίες λύρες, γλαύκες (κουκουβάγιες), σφίγγες (όπως στην Ακαδημία Αθηνών σήμερα) ή και ανθρώπινες μορφές. Η πιο προσφιλής και συνήθης παράσταση ακρωτηρίου ήταν εκείνη της θεάς Νίκης.
rdf:langString
An acroterion, acroterium, or akroteria is an architectural ornament placed on a flat pedestal called the acroter or plinth, and mounted at the apex or corner of the pediment of a building in the classical style. An acroterion placed at the outer angles of the pediment is an acroterion angularium (angulārium means ‘at the corners’). The acroterion may take a wide variety of forms, such as a statue, tripod, disc, urn, palmette or some other sculpted feature. Acroteria are also found in Gothic architecture. They are sometimes incorporated into furniture designs.
rdf:langString
En la klasikaj Greka kaj Romia arkitekturoj, la akroteroj estas strioj kiuj subtenas la ornamaĵojn, disponitajn sur la pintoj de frontono. La termino devenas de la antikva greka ἀκρωτήριον, 'pinto', latinigita kiel acroterium, tra la franca acrotère. Etende, la akroteroj etas ankaŭ la subtenitaj ornamaĵoj mem, kiuj povas esti statuoj, statuetoj el ŝtono, vazoj el terakoto ktp. La uzitaj materialoj estas variaj: ŝtono, terakoto, pentraĵo, plasto kaj bronzo. Laŭ Francisko Azorín ĝi estas Staranta skulptaĵo, vazo, statueto, sur frontono, ampleksence sur konstruaĵo kaj ankaŭ la Longa piedestalo surportanta akroterojn. La termino devenus el greka akroterion (altaĵo) kaj el la sekva latina acroteria.
rdf:langString
En la arquitectura griega y romana clásica, las acroteras son zócalos (pedestales) que sostienen los adornos, dispuestos en el vértice o sobre las extremidades de un frontón. La palabra llega al español del griego clásico ἀκρωτήριον, 'cumbre', latinizada como acroterium, a través del francés acrotère. Por extensión, las acroteras designan a los propios adornos, pueden ser estatuas, estatuillas de piedra, vasos de terracota, etc. Los materiales utilizados son variados: piedra, terracota, pintado, plástico y bronce. En la arquitectura etrusca tienen forma tanto animal como fantástica, por ejemplo un pegaso. En la arquitectura moderna, se llama muro acrótero, abreviado acrótero, al murete situado al borde de las terrazas para permitir elevar la estanqueidad.
rdf:langString
Garai klasikoaren eta erromatarren arkitekturan, akroterak apaingarriak dituzten zokaloak dira, edota frontoiaren muturrean jarritako apaingarriak. Luzapenez, akroterak apaingarriak izan daitezke, hots, estatuak, terrakotazko ontziak eta abar. Erabilitako materialak askotarikoak dira: harria, lurra, plastikoa eta brontzea. Arkitektura etruskoan animalia eta forma fantastikoak dituzte, adibidez, Pegaso.
rdf:langString
Dans l'architecture classique, grecque et romaine antique, les acrotères sont des socles (piédestaux) soutenant des ornements, disposés au sommet ou sur les deux extrémités d'un fronton. Par extension, les acrotères désignent les ornements eux-mêmes ; il peut s'agir de statues, de statuettes en pierre, de vases en terre cuite. En architecture moderne, l'acrotère désigne aussi le parapet sur une terrasse.
rdf:langString
Un acroterio è in senso stretto un plinto al culmine del frontone nei templi e per estensione indica la decorazione che vi era collocata. Il termine deriva dal greco ἀκρωτήριον (akroterion) e fu utilizzato in latino come acroterium. Altri acroteri potevano essere disposti sugli angoli esterni del frontone (acroteria angularia) e sulla linea di colmo del tetto. In origine era costituito da un elemento piatto in terracotta, che poteva essere dipinto o decorato con varie figure o elementi decorativi. In seguito si svilupparono elementi tridimensionali, che potevano prendere una grande varietà di forme, sia figurate, come le statue acroteriali, o semplicemente decorative (come dischi o palmette). Un esempio celebre di statua acroteriale è l'etrusco Apollo di Veio, in terracotta. Dall'utilizzo nei templi passò anche, per imitazione della forma del tetto, nei coperchi delle urne funerarie e dei sarcofagi, dove possono essere scolpiti nello stesso blocco del coperchio piccoli acroteri variamente decorati ai quattro angoli. Acroterio sul Monumento a Gordon a Waterloo
rdf:langString
Akroterion (Oudgrieks: ἀκρωθήριον), ook wel geschreven acroterium, is een term uit de Griekse bouwkunst. Een akroterion (meervoud: akroteria) is een gebeeldhouwd ornament op de top en aan de hoeken van een timpaan of fronton. De zogenaamde Apollo van Veii is een beroemd Etruskisch akroterion uit de 6de eeuw voor Christus. Een vernederlandsing van de term is acroterie. In de ornamentkunst is dit de bekroning of afsluiting van grafstenen, timpanen enz. Het wordt meestal gevormd door gestileerde palmetten, of gefantaseerde bladvormen (acanthus) waartussen soms ook andere motieven gevoegd worden, zoals maskers, monogrammen, e.d.
* voorbeelden van verschillende Akroteria
rdf:langString
O acrotério, do grego elemento mais elevado, é um elemento ornamental utilizado na arquitectura, inicialmente na arquitectura da Antiguidade Clássica (grega e posteriormente romana), que também se pode encontrar em edifícios de estilo classicista em geral. Este elemento é utilizado como coroamento decorativo do frontão do templo, tanto no seu vértice central como nos laterais (acrotérios angulares), podendo ser encontrado também em urnas funerárias e sarcófagos como resultado da tentativa de transposição da forma do templo para estas construções. O acrotério é composto por um pedestal, originalmente uma placa circular e em terracota pintada, onde assenta o elemento decorativo, e foi assumindo com o tempo um enriquecimento na decoração escultórica. O mais comum é a decoração com elementos vegetais, nomeadamente palma ou folhas de acanto. No entanto também é possível encontrar escultura de vulto redondo (tridimensional, em oposição ao relevo) como vasos, animais fantásticos (grifos, esfinges) e até estatuetas de figura humana. Dependendo do material utilizado para a cobertura do templo, telhas ou lages de mármore, o acrotério é criado em terracota ou mármore respectivamente. Sendo que toda a parte superior da fachada do templo grego é colorida (embora a pintura tenha desaparecido com o tempo), o acrotério não é excepção, mesmo no caso de figuras escultóricas de maior porte. Em edifícios neo-clássicos, pelo contrário, estas decorações escultóricas mantêm a cor natural do material, consequência da imitação do estado actual dos edifícios da Antiguidade Clássica. Ao ser transposto para edifícios revivalistas e classicistas, o acrotério passou a ser utilizado também na arquitectura profana (não religiosa), deixando de surgir somente em edifícios públicos, para ser utilizado um pouco por todas as tipologias arquitectónicas. Na variedade de elementos decorativos possíveis aparecem também a cruz, o obelisco e a voluta.
rdf:langString
Akroterion, akroterium (naszczytnik) – terakotowa, marmurowa lub brązowa dekoracja, która wieńczyła szczyt i boczne narożniki frontonu w klasycznych budowlach greckich i rzymskich.W najwcześniejszym okresie występowania (VII w. p.n.e.) miał kształt terakotowej, kolistej tarczy, z czasem przybrał formy bardziej skomplikowane: palmety, woluty, liści akantu, trójnogów, zwierząt lub postaci mitologicznych. Postacie przedstawione na akroterionach często uzupełniały rzeźbiarskie sceny znajdujące się na tympanonach. Akroterionami wieńczono także obiekty małej architektury, m.in. stele grobowe.
rdf:langString
Акротерий (греч. ἀκρωτήριον — «наконечник, навершие») — в классической архитектуре — общее наименование наверший, элементов, венчающих здание, расположенных на стене выше венчающего карниза, в частности элементов, оформляющих углы треугольного фронтона. В редких случаях к акротериям относят также балюстрады, обелиски, установленные на парапетах, скульптуры, вазоны, факелы и прочие декоративные элементы либо пьедестал, на котором располагаются такие украшения. Традиция украшать фронтоны не только скульптурами в тимпанах, но и снаружи — на вершине и по краям треугольника, образуемого гейсонами (карнизами) — берёт начало в античной архитектуре. На вершине фронтона ставили украшение из расходящихся в стороны листьев — пальметт. Их симметрия соответствовала симметрии треугольного фронтона. По углам устанавливали угловые, двусторонние пальметты, согнутые под прямым углом так, чтобы они хорошо читались как с главного, так и с бокового фасада здания. Их называли полуакротериями. Те и другие изготавливали из мрамора или терракоты и устанавливали на специальных подставках с горизонтальными площадками. В отдельных случаях на таких площадках устанавливали скульптурные изображения грифонов или сфинксов. Характерные примеры:(храм Афайи на острове Эгина, храм Немезиды в Аттике). В древнеримской архитектуре центральный акротерий (в отличие от боковых) называли фастигием (лат. fastigium — навершие, вершина). В архитектуре классицизма и неоклассицизма каноническим стал приём акцентировать углы фронтона статуями. Такие композиции мы можем видеть в постройках Андреа Палладио и палладианцев, например Джакомо Кваренги в Санкт-Петербурге. Акротерии используют в искусстве оформления архитектурного интерьера и в проектировании мебели. Миниатюрными акротериями украшают секретеры, кабинеты, книжные шкафы, изголовья кроватей, выполненные в классицистическом стиле.
rdf:langString
Akroterion (pluralis: akroterier) är ett skulpturalt, dekorativt element i främst antikens arkitektur och nyklassicismen. Akroterier placerades ovanför gavelfältens krön eller hörn samt gesimser. Huvudmotivet är ofta en palmett som kan flankeras av figurer eller voluter. Ornament, som även förekommer på smärre monument, möbler o. d., är antingen figurala, t. ex. en nikegestalt, eller vegetabiliska såsom rankor och palmetter och på hörnen halvpalmetter.
rdf:langString
Акроте́рій (грец. ακρωτηριον — вершина) — наріжна скульптурна прикраса фронтону у вигляді статуї чи пальмети (орнаментальна рослинна фігура); виробляється з мармуру або теракоти. Акротерії застосовувалися в античній архітектурі, здебільшого в храмах, як складовий елемент архітектурних ордерів. Синонім — наріжник[джерело?].
xsd:nonNegativeInteger
4049
