1996 Mount Everest disaster
http://dbpedia.org/resource/1996_Mount_Everest_disaster an entity of type: WikicatMountaineeringDisasters
Ve dnech 10. a 11. května 1996 došlo k sérii tragických událostí na hoře Mount Everest, která vedla k smrti 8 horolezců. Až do roku 2014, kdy lavina zabila 16 nepálských šerpů, se jednalo o nejtragičtější nehodu na této hoře. Série knih a článků věnovaných této události vzedmula vlnu kritiky na adresu jednotlivých členů zúčastněných expedic, stejně tak jako celkové myšlenky komerčních expedic v Himálajích.
rdf:langString
La saison d'alpinisme 1996 sur l'Everest est une saison qui a été marquée par la mort de huit personnes les 10 et 11 mai 1996. Durant l'année 1996, quatre-vingt-quinze personnes atteignent le sommet et quinze personnes meurent dans leur tentative d'ascension. Ces événements ont généré une polémique sur la commercialisation de l'ascension de l'Everest. De nombreux livres, dont celui de Jon Krakauer, Tragédie à l'Everest qui a été adapté en téléfilm, Mort sur le toit du monde, ont été écrits sur les événements des 10 et 11 mai. Le film Everest est adapté des mémoires du docteur Beck Weathers.
rdf:langString
1996年のエベレスト大量遭難（1996ねんのエベレストたいりょうそうなん、英称；1996 Mount Everest disaster ）は、1996年5月に起きたエベレスト登山史上有数の遭難事故の一つ。5月10日に起きた嵐の影響で8人の登山家が死亡し、その前後も含めると春の登山シーズン中に12人が死亡した。2014年4月18日に雪崩のため16人が死亡する事故 (en:2014 Mount Everest ice avalanche) が発生するまでは、エベレスト登山史上最悪の遭難事故とされていた。
rdf:langString
La tragedia del Monte Everest del 1996 fu un incidente occorso tra il 10 e l'11 maggio del 1996 che portò alla morte di 8 scalatori colti da una tempesta durante il tentativo di ascesa alla vetta del Monte Everest. Questo fu l'evento che, fino a quel momento, segnò il più alto numero di morti in un giorno solo sulle pendici dell'Everest; questo record negativo venne in seguito superato dalla valanga del 2014, che causò 16 morti, e dal terremoto del 2015, che ne causò 18.
rdf:langString
1996年珠穆朗玛峰事故是指1996年5月10日至11日于珠穆朗玛峰上发生的一系列攀登事故。著名登山家羅伯特·哈爾和等15名登山者在登頂過程中遭遇强烈暴風雪，使1996年成为2014年珠穆朗玛峰雪崩事故以及2015年4月尼泊尔地震发生前攀登珠峰罹難人數最多的一年。
rdf:langString
The 1996 Mount Everest disaster occurred on 10–11 May 1996 when eight climbers caught in a blizzard died on Mount Everest while attempting to descend from the summit. Over the entire season, 12 people died trying to reach the summit, making it the deadliest season on Mount Everest at the time and the third deadliest after the 22 fatalities resulting from avalanches caused by the April 2015 Nepal earthquake and the 16 fatalities of the 2014 Mount Everest avalanche. The 1996 disaster received widespread publicity and raised questions about the commercialization of Everest.
rdf:langString
Beim Unglück am Mount Everest wurden am 10. und 11. Mai 1996 mehr als 30 Bergsteiger bei dem Versuch, den Gipfel des Mount Everest zu erreichen, von einem Wetterumschwung überrascht. Fünf Bergsteiger auf der Südseite und drei auf der Nordseite des Berges kamen dabei ums Leben. Obwohl es immer wieder zu Todesfällen bei der Besteigung des Mount Everest kommt, fanden die Ereignisse 1996 weltweite Medienbeachtung, da einerseits mehrere erfahrene Bergführer kommerzieller Expeditionen unter den Opfern waren und andererseits einige der Überlebenden in der Folgezeit ihre Erlebnisse veröffentlichten. Bekannt wurden vor allem die Berichte des US-amerikanischen Journalisten Jon Krakauer, des britischen Regisseurs sowie des kasachischen Bergführers Anatoli Bukrejew. Angesichts der hohen Opferzahl an
rdf:langString
El desastre del monte Everest de 1996 se refiere a los eventos acontecidos en una franja de apenas 24 horas, entre el 10 y el 11 de mayo de 1996, cuando ocho personas atrapadas en una tormenta de nieve perdieron la vida en el monte Everest, algunos durante el ascenso, y aquellos que ya habían hecho cumbre, mientras descendían. Durante la temporada completa, doce personas fallecieron intentando llegar a la cima, convirtiéndola en la tercera más mortal del Everest después de las 16 muertes de la avalancha de 2014 y de las 18 muertes resultantes de las avalanchas ocasionadas por el terremoto de Nepal de abril de 2015. El desastre de 1996 tuvo una amplia cobertura y planteó serias preguntas sobre la comercialización de la montaña.
rdf:langString
O desastre do Monte Everest em 1996 ocorreu em 10 e 11 de maio de 1996, quando oito alpinistas pegos em uma nevasca morreram no Monte Everest enquanto tentavam descer do cume. Ao longo de toda a temporada, 12 pessoas morreram tentando chegar ao cume, tornando-se a temporada mais letal no Monte Everest na época e a terceira mais letal após as 22 fatalidades resultantes de avalanches causadas pelo terremoto de abril de 2015 no Nepal e as 16 fatalidades da avalanche de 2014 do Monte Everest. O desastre de 1996 recebeu ampla repercursão e levantou questões sobre a comercialização do Everest.
rdf:langString
Трагедія на Евересті — подія, яка трапилась 10–11 травня 1996 року, коли на схилах гори загинуло 8 альпіністів. Загалом за 1996 рік загинуло 15 людей, що зробило цей рік одним із найсмертоносніших за усю історію сходжень, більше людей загинуло лише у , викликаної падінням серакі — 16 людей та 2015 року коли накрила лавина викликана землетрусом. Травнева трагедія набула широкого розголосу в пресі й альпіністському співтоваристві, поставивши під сумнів доцільність комерціалізації Евересту.
rdf:langString
Катастро́фа на Джомолу́нгме 1996 года — случай массовой гибели альпинистов во время восхождения на высшую точку планеты, произошедший в ночь с 10 на 11 мая 1996 года. Её жертвами стали четверо участников коммерческой экспедиции компании (с англ. — «Консультанты по приключениям») Роба Холла, включая его самого, Скотт Фишер, руководитель коммерческой экспедиции компании (с англ. — «Горное безумие»), а также трое восходителей из индийской национальной экспедиции, организованной Индо-Тибетской пограничной службой (англ. Indo-Tibet Border Police). Ещё двое альпинистов, совершавших в тот день восхождение, получили серьёзные обморожения. По числу жертв майская трагедия стала самой крупной с 1922 года, когда в лавине, сошедшей с Северного седла, погибли семеро носильщиков британской экспедиции Ч
rdf:langString
rdf:langString
Tragédie na Mount Everestu (1996)
rdf:langString
Unglück am Mount Everest (1996)
rdf:langString
1996 Mount Everest disaster
rdf:langString
Desastre del Everest de 1996
rdf:langString
Tragedia dell'Everest del 1996
rdf:langString
Saison d'alpinisme 1996 sur l'Everest
rdf:langString
1996年のエベレスト大量遭難
rdf:langString
Desastre do Monte Everest em 1996
rdf:langString
Катастрофа на Джомолунгме (1996)
rdf:langString
1996年珠穆朗瑪峰事故
rdf:langString
Трагедія на Евересті 1996 року
xsd:float
27.98805618286133
xsd:float
86.92500305175781
xsd:integer
11539001
xsd:integer
1124654823
xsd:integer
8
rdf:langString
The summit of Mount Everest
xsd:date
1996-05-11
rdf:langString
Altitude
xsd:string
27.988055555555555 86.925
rdf:langString
Ve dnech 10. a 11. května 1996 došlo k sérii tragických událostí na hoře Mount Everest, která vedla k smrti 8 horolezců. Až do roku 2014, kdy lavina zabila 16 nepálských šerpů, se jednalo o nejtragičtější nehodu na této hoře. Série knih a článků věnovaných této události vzedmula vlnu kritiky na adresu jednotlivých členů zúčastněných expedic, stejně tak jako celkové myšlenky komerčních expedic v Himálajích.
rdf:langString
Beim Unglück am Mount Everest wurden am 10. und 11. Mai 1996 mehr als 30 Bergsteiger bei dem Versuch, den Gipfel des Mount Everest zu erreichen, von einem Wetterumschwung überrascht. Fünf Bergsteiger auf der Südseite und drei auf der Nordseite des Berges kamen dabei ums Leben. Obwohl es immer wieder zu Todesfällen bei der Besteigung des Mount Everest kommt, fanden die Ereignisse 1996 weltweite Medienbeachtung, da einerseits mehrere erfahrene Bergführer kommerzieller Expeditionen unter den Opfern waren und andererseits einige der Überlebenden in der Folgezeit ihre Erlebnisse veröffentlichten. Bekannt wurden vor allem die Berichte des US-amerikanischen Journalisten Jon Krakauer, des britischen Regisseurs sowie des kasachischen Bergführers Anatoli Bukrejew. Angesichts der hohen Opferzahl an einem einzigen Tag wurden nach dem Unglück insbesondere die Vorgehensweisen von kommerziell operierenden Organisationen am Mount Everest in Frage gestellt.
rdf:langString
The 1996 Mount Everest disaster occurred on 10–11 May 1996 when eight climbers caught in a blizzard died on Mount Everest while attempting to descend from the summit. Over the entire season, 12 people died trying to reach the summit, making it the deadliest season on Mount Everest at the time and the third deadliest after the 22 fatalities resulting from avalanches caused by the April 2015 Nepal earthquake and the 16 fatalities of the 2014 Mount Everest avalanche. The 1996 disaster received widespread publicity and raised questions about the commercialization of Everest. Numerous climbers were at a high altitude on Everest during the storm including the Adventure Consultants team, led by Rob Hall, and the Mountain Madness team, led by Scott Fischer. While climbers died on both the North Face and South Col approaches, the events on the latter were more widely reported. Four members of the Adventure Consultants expedition died, including Hall, while Fischer was the sole casualty of the Mountain Madness expedition. Three officers of the Indo-Tibetan Border Police also died. Following the disaster, several survivors wrote memoirs. Journalist Jon Krakauer, on assignment from Outside magazine and on the Adventure Consultants team, published Into Thin Air (1997) which became a bestseller. Anatoli Boukreev, a guide in the Mountain Madness team, felt impugned by the book and co-authored a rebuttal called The Climb: Tragic Ambitions on Everest (1997). Beck Weathers, of Hall's expedition, and Lene Gammelgaard, of Fischer's expedition, wrote about their experiences in their respective books, Left for Dead: My Journey Home from Everest (2000) and Climbing High: A Woman's Account of Surviving the Everest Tragedy (2000). In 2014, Lou Kasischke, also of Hall's expedition, published his own account in After the Wind: 1996 Everest Tragedy, One Survivor's Story. In addition to the members of the Adventure Consultants and Mountain Madness teams, Mike Trueman, who coordinated the rescue from Base Camp, contributed The Storms: Adventure and Tragedy on Everest (2015). Graham Ratcliffe, who climbed to the South Col of Everest on 10 May, noted in A Day to Die For (2011) that weather reports forecasting a major storm developing after 8 May and peaking in intensity on 11 May were delivered to expedition leaders. Hall and Fischer received these before their planned summit attempts on 10 May. Some of their teams summited Everest during an apparent break in this developing storm only to descend into the full force of it late on 10 May.
rdf:langString
El desastre del monte Everest de 1996 se refiere a los eventos acontecidos en una franja de apenas 24 horas, entre el 10 y el 11 de mayo de 1996, cuando ocho personas atrapadas en una tormenta de nieve perdieron la vida en el monte Everest, algunos durante el ascenso, y aquellos que ya habían hecho cumbre, mientras descendían. Durante la temporada completa, doce personas fallecieron intentando llegar a la cima, convirtiéndola en la tercera más mortal del Everest después de las 16 muertes de la avalancha de 2014 y de las 18 muertes resultantes de las avalanchas ocasionadas por el terremoto de Nepal de abril de 2015. El desastre de 1996 tuvo una amplia cobertura y planteó serias preguntas sobre la comercialización de la montaña. Numerosos escaladores, entre ellos varios equipos grandes, así como algunas pequeñas asociaciones e incluso algunos escaladores en solitario, se encontraban en las alturas del Everest durante la tormenta. A pesar de que hubo fallecidos tanto en la cara Norte como en las cercanías del collado Sur, los eventos de esta última son los mejor documentados. El periodista Jon Krakauer, asignado por la revista Outside, estaba en el equipo dirigido por Rob Hall, guía principal que murió con un guía secundario y dos de sus clientes en el lado Sur; posteriormente publicó el superventas Into Thin Air (1997), en donde relató su experiencia. Anatoli Bukréyev, de cuyo equipo sobrevivieron todos los clientes, pero perdió la vida el guía principal, Scott Fischer, rechazó lo relatado en el libro de Krakauer y co-escribió un libro titulado The Climb: Tragic Ambitions on Everest (1997), donde relataba su versión de los hechos. Beck Weathers, de la expedición de Hall, y Lene Gammelgaard, de la expedición de Fischer, escribieron sus propias experiencias del desastre en sus respectivos libros, Left for Dead: My Journey Home from Everest (2000) y Climbing High: A Woman's Account of Surviving the Everest Tragedy (2000). En 2014, Lou Kasischke, también de la expedición de Hall, publicó su experiencia de la tragedia en el libro After the Wind: 1996 Everest Tragedy, One Survivor's Story (2014). Mike Trueman, quien coordinó el rescate desde el campamento base, enriqueció la historia con su libro The Storms: Adventure and Tragedy on Everest (mayo de 2015). Graham Ratcliffe, quien escaló el collado Sur del Everest el 10 de mayo de 1996, documentó en A Day to Die For (2011) que los reportes de clima entregados a los líderes de las expediciones, incluidos Rob Hall y Scott Fischer, antes de sus intentos por hacer cumbre previstos para el 10 de mayo, pronosticaban una tormenta mayor desarrollándose después del 8 de mayo y alcanzando un pico de intensidad el 11 de mayo de 1996. Al haber planeado Hall y Fischer hacer cumbre para el día 10 de mayo, una parte de sus respectivos equipos habían conseguido hacer cumbre en el Everest durante una pausa aparente de la tormenta, solo para descender justo en la peor fase la noche del 10 de mayo. El libro del escritor y director británico Matt Dickinson, The Death Zone, (posteriormente reimpreso como The Other Side of Everest) es un relato de primera mano del impacto de la tormenta en los escaladores al otro lado de la montaña, la arista Norte, donde tres escaladores de un grupo de la Policía Fronteriza Indo-Tibetana fallecieron también.
rdf:langString
La saison d'alpinisme 1996 sur l'Everest est une saison qui a été marquée par la mort de huit personnes les 10 et 11 mai 1996. Durant l'année 1996, quatre-vingt-quinze personnes atteignent le sommet et quinze personnes meurent dans leur tentative d'ascension. Ces événements ont généré une polémique sur la commercialisation de l'ascension de l'Everest. De nombreux livres, dont celui de Jon Krakauer, Tragédie à l'Everest qui a été adapté en téléfilm, Mort sur le toit du monde, ont été écrits sur les événements des 10 et 11 mai. Le film Everest est adapté des mémoires du docteur Beck Weathers.
rdf:langString
1996年のエベレスト大量遭難（1996ねんのエベレストたいりょうそうなん、英称；1996 Mount Everest disaster ）は、1996年5月に起きたエベレスト登山史上有数の遭難事故の一つ。5月10日に起きた嵐の影響で8人の登山家が死亡し、その前後も含めると春の登山シーズン中に12人が死亡した。2014年4月18日に雪崩のため16人が死亡する事故 (en:2014 Mount Everest ice avalanche) が発生するまでは、エベレスト登山史上最悪の遭難事故とされていた。
rdf:langString
La tragedia del Monte Everest del 1996 fu un incidente occorso tra il 10 e l'11 maggio del 1996 che portò alla morte di 8 scalatori colti da una tempesta durante il tentativo di ascesa alla vetta del Monte Everest. Questo fu l'evento che, fino a quel momento, segnò il più alto numero di morti in un giorno solo sulle pendici dell'Everest; questo record negativo venne in seguito superato dalla valanga del 2014, che causò 16 morti, e dal terremoto del 2015, che ne causò 18.
rdf:langString
Катастро́фа на Джомолу́нгме 1996 года — случай массовой гибели альпинистов во время восхождения на высшую точку планеты, произошедший в ночь с 10 на 11 мая 1996 года. Её жертвами стали четверо участников коммерческой экспедиции компании (с англ. — «Консультанты по приключениям») Роба Холла, включая его самого, Скотт Фишер, руководитель коммерческой экспедиции компании (с англ. — «Горное безумие»), а также трое восходителей из индийской национальной экспедиции, организованной Индо-Тибетской пограничной службой (англ. Indo-Tibet Border Police). Ещё двое альпинистов, совершавших в тот день восхождение, получили серьёзные обморожения. По числу жертв майская трагедия стала самой крупной с 1922 года, когда в лавине, сошедшей с Северного седла, погибли семеро носильщиков британской экспедиции Чарльза Брюса. Майские события на Эвересте получили широкую огласку в средствах массовой информации и вызвали полемику по самому широкому спектру вопросов, как касающихся организации коммерческих восхождений в целом, так и частных вопросов высотного альпинизма, таких как допустимость использования кислородного оборудования, а также высокогорная этика — приемлемость традиционных морально-этических норм на запредельных высотах. Несмотря на то, что трагедия наглядно продемонстрировала, что далеко не всегда профессиональные гиды-высотники могут не только обеспечить успешное восхождение, но и гарантировать безопасность жизни и здоровья своих клиентов, число коммерческих экспедиций на Эверест выросло. Так, только с 11 по 27 мая 1996 года на вершину взошли 67 альпинистов, 23 мая 2001 года, спустя пять лет после трагедии, всего за один день на вершину поднялось 90 человек, 19 мая 2012 года на вершину взошли 234 альпиниста, а в 2018-м на вершину только весной поднялись 715 человек. При этом число погибших снизилось до 4 % относительно общего числа восхождений (на 2018 год). Многие из непосредственных участников-свидетелей этого драматического восхождения позже опубликовали книги, в которых изложили собственное видение причин и обстоятельств, приведших к катастрофе, наиболее известными из которых стали бестселлер 1997 года «В разрежённом воздухе» Джона Кракауэра, клиента Роба Холла, и книга того же года Анатолия Букреева, гида «Горного безумия», . В 2000 году были опубликованы воспоминания «Left For Dead: My Journey Home from Everest» (с англ. — «Брошенный умирать») и «Climbing High: A Woman’s Account of Surviving the Everest Tragedy» (с англ. — «Восхождение в поднебесье»), в 2011-м книга Грэма Рэтклиффа (англ. Graham Ratcliffe) «A Day to Die For: 1996: Everest’s Worst Disaster» (с англ. — «За день до смерти»), а в 2014 году воспоминания Лу Касишке (англ. Lou Kasischke) «After the Wind: 1996 Everest Tragedy, One Survivor’s Story» (с англ. — «После того, как стих ветер [досл. После ветра]»). Частично тема была затронута также в книге Мэтта Дикинсона «Другая сторона Эвереста» (2000). События мая 1996 года на Эвересте легли в основу двух художественных, а также нескольких документальных фильмов.
rdf:langString
O desastre do Monte Everest em 1996 ocorreu em 10 e 11 de maio de 1996, quando oito alpinistas pegos em uma nevasca morreram no Monte Everest enquanto tentavam descer do cume. Ao longo de toda a temporada, 12 pessoas morreram tentando chegar ao cume, tornando-se a temporada mais letal no Monte Everest na época e a terceira mais letal após as 22 fatalidades resultantes de avalanches causadas pelo terremoto de abril de 2015 no Nepal e as 16 fatalidades da avalanche de 2014 do Monte Everest. O desastre de 1996 recebeu ampla repercursão e levantou questões sobre a comercialização do Everest. Numerosos escaladores estiveram em alta altitude no Everest durante a tempestade, incluindo a equipe da Adventure Consultants, liderada por Rob Hall, e a equipe da Mountain Madness, liderada por Scott Fischer. Enquanto os alpinistas morreram nas abordagens da Face Norte e do Colo Sul, os eventos nesta última foram relatados de forma mais ampla. Quatro membros da expedição Adventure Consultants morreram, incluindo Hall, enquanto Fischer foi a única vítima da expedição Mountain Madness. Três oficiais da Polícia de Fronteira Indo-Tibetana também morreram. Após o desastre, vários sobreviventes escreveram memórias. O jornalista Jon Krakauer, a serviço da revista Outside e da equipe Adventure Consultants, publicou Into Thin Air (1997), que se tornou um best-seller. Anatoli Boukreev, um guia da equipe Mountain Madness, sentiu-se impugnado pelo livro e foi coautor de uma refutação chamada The Climb: Tragic Ambitions on Everest (1997). Beck Weathers, da expedição de Hall, e Lene Gammelgaard, da expedição de Fischer, escreveram sobre suas experiências em seus respectivos livros, Left For Dead: My Journey Home from Everest (2000) e Climbing High: A Woman's Account of Surviving the Everest Tragedy (2000). Em 2014, Lou Kasischke, também da expedição de Hall, publicou seu próprio relato em After the Wind: 1996 Everest Tragedy, One Survivor's Story. Além dos membros das equipes Adventure Consultants e Mountain Madness, Mike Trueman, que coordenou o resgate do acampamento base, contribuiu com The Storms: Adventure and Tragedy on Everest (2015). Graham Ratcliffe, que escalou o colo sul do Everest em 10 de maio, observou em A Day To Die For (2011) que os relatórios meteorológicos prevendo uma grande tempestade se desenvolvendo após 8 de maio e com pico de intensidade em 11 de maio foram entregues aos líderes da expedição. Hall e Fischer os receberam antes de suas planejadas tentativas de cúpula em 10 de maio. Algumas de suas equipes chegaram ao topo do Everest durante uma aparente pausa nesta tempestade em desenvolvimento, apenas para descer com toda a sua força no final de 10 de maio.
rdf:langString
1996年珠穆朗玛峰事故是指1996年5月10日至11日于珠穆朗玛峰上发生的一系列攀登事故。著名登山家羅伯特·哈爾和等15名登山者在登頂過程中遭遇强烈暴風雪，使1996年成为2014年珠穆朗玛峰雪崩事故以及2015年4月尼泊尔地震发生前攀登珠峰罹難人數最多的一年。
rdf:langString
Трагедія на Евересті — подія, яка трапилась 10–11 травня 1996 року, коли на схилах гори загинуло 8 альпіністів. Загалом за 1996 рік загинуло 15 людей, що зробило цей рік одним із найсмертоносніших за усю історію сходжень, більше людей загинуло лише у , викликаної падінням серакі — 16 людей та 2015 року коли накрила лавина викликана землетрусом. Травнева трагедія набула широкого розголосу в пресі й альпіністському співтоваристві, поставивши під сумнів доцільність комерціалізації Евересту. Трагедія сталася в результаті незадовільної підготовки експедицій і поганих погодних умов, в результаті чого загинуло 5 людей на південній стороні та 3 на . Після трагедії багато учасників експедиції які вижили висловлювали свою теорію того, що сталося. Так, американський журналіст Джон Кракауер, який відправився у експедицію на Еверест за завданням журналу Outside, описав трагедію у своїй книзі (англ. Into Thin Air), де публічно засудив комерціалізацію Евересту, яка на його думку стала однією з причин трагедії, книга стала національним бестселером у США. Іншу думку висловив казахстанський альпініст Анатолій Букреєв у книзі «Сходження. Трагічні амбіції на Евересті» (англ. The Climb). Також тодішні події описує з експедиції у своїй книзі «Залишений помирати: Мій шлях додому з Евересту» (англ. Left For Dead: My Journey Home from Everest), та з експедиції Скотта Фішера у книзі «Підіймаючись вгору» (англ. Climbing High: A Woman's Account of Surviving the Everest Tragedy). У 2014 році Лу Казішке з експедиції Роба Холла видав книгу англ. After the Wind: 1996 Everest Tragedy – One Survivor’s Story, а у травні 2015 Майк Трумен який координував порятунок людей з Базового Табору опублікував книгу англ. The Storms: Adventure and Tragedy on Everest. Також події травня 1996 на Евересті лягли в основу кінофільмів «Смерть в горах» (англ. Into Thin Air: Death on Everest, 1997), Еверест (2015).
xsd:nonNegativeInteger
44248
<Geometry>
POINT(86.925003051758 27.988056182861)
