1968 Polish political crisis
http://dbpedia.org/resource/1968_Polish_political_crisis an entity of type: Thing
Die März-Unruhen 1968 in Polen waren eine politische Krise, die mit Studentendemonstrationen begann, unter anderem in Warschau, Danzig und Krakau. Die Unruhen wurden niedergeschlagen durch die Milicja Obywatelska (Bürgermiliz) und die Ochotnicza Rezerwa Milicji Obywatelskiej (Freiwillige Reserve der Bürgermiliz).
rdf:langString
Marto 1968 aŭ Marto '68 (la 8–23a de marto 1968) estis la politika krizo kiu komenciĝis el la studentaj manifestacioj, interalie en Varsovio, Gdansko, Krakovo, Radom, Lodzo kaj Poznano, brutale dispelitaj de komunisma civitana milico (MO), ĝiaj rezervo-taĉmentoj (ORMO) kaj tiel nomata "laborista aktivularo".
rdf:langString
Mars 1968 (8-23 mars 1968) est une crise politique polonaise commencée par des manifestations d'étudiants à Varsovie, Gdansk, Cracovie et Poznań, brutalement réprimées par la Milicja Obywatelska (MO) et l' (pl) (ORMO).
rdf:langString
الأزمة السياسية البولندية في العام 1968، وتُعرف أيضًا في بولندا باسم مظاهرات الطلبة في مارس 1968، أو أحداث مارس، هي عبارة عن سلسلة احتجاجات رئيسية قام بها الطلاب والمثقفون لمعارضة النظام الشيوعي في جمهورية بولندا الشعبية.
rdf:langString
Březen 1968 je pojem užívaný zejména v Polsku pro označení tamní politické krize, která vyvrcholila studentskými protesty a stávkami v roce 1968, a která jim ovšem též předcházela a následovala po nich. Série studentských a jiných protestů proti komunistickému režimu polské komunisty vyděsila a přiměla k tvrdému potlačení. Bezpečnostní složky zasahovaly ve všech hlavních akademických centrech v zemi. Souběžně s tím probíhala antisemitská kampaň označující protesty za součást židovského spiknutí, která plynule navázala na zuřivou protiizraelskou kampaň po šestidenní válce v roce 1967. Mnoho lidí židovského původu bylo následně propuštěno z práce a zvolilo emigraci, která jim byla úřady důrazně doporučována. Asi 20 000 Poláků židovského původu emigrovalo v letech 1968–72 v důsledku vyhazovu
rdf:langString
The Polish 1968 political crisis, also known in Poland as March 1968, Students' March, or March events (Polish: Marzec 1968; studencki Marzec; wydarzenia marcowe), was a series of major student, intellectual and other protests against the ruling Polish United Workers' Party of the Polish People's Republic. The crisis led to the suppression of student strikes by security forces in all major academic centres across the country and the subsequent repression of the Polish dissident movement. It was also accompanied by mass emigration following an antisemitic (branded "anti-Zionist") campaign waged by the minister of internal affairs, General Mieczysław Moczar, with the approval of First Secretary Władysław Gomułka of the Polish United Workers' Party (PZPR). The protests overlapped with the eve
rdf:langString
La crisis política polaca de 1968 (en polaco, Marzec 1968, «Marzo de 1968», o wydarzenia marcowe, «acontecimientos de marzo») describe las principales protestas de estudiantes e intelectuales contra los comunistas del gobierno de la República Popular de Polonia, su represión por los servicios de seguridad, y la concurrente campaña "anti-sionista" emprendida como respuesta a la crisis política por el Gobierno polaco. Las protestas coincidieron con los acontecimientos de la Primavera de Praga en la vecina Checoslovaquia.
rdf:langString
Marzec 1968, Marzec ’68 (8–23 marca 1968) – terminem tym najczęściej określa się wielopłaszczyznowy i często trudny do jasnego zdefiniowania kryzys społeczny i polityczny w Polsce, który rozpoczął się w czerwcu 1967 roku, apogeum osiągnął między 1967 a 1968 rokiem, by wygasnąć późnym latem tegoż roku.
rdf:langString
Польский политический кризис 1968 года — общественно-политический кризис, длившийся с июня 1967 года по начало июля 1968 года. После Шестидневной войны отношения Польской Народной Республики с Израилем стали ухудшаться, потому что Польша заняла позицию арабской стороны конфликта. С осени 1967 активизировались деятельность политических клубов при Еврейском культурном центре. Выступления студентов начались из-за запрета спектакля по пьесе А. Мицкевича «Дзяды». В январе 1968 года прошла манифестация, в связи с последней постановкой «Дзядов». 35 наиболее активных её участников были арестованы.
rdf:langString
По́льська політи́чна кри́за 1968 року — політична криза в Польщі, яка була спровокована «закручуванням гайок» з боку 1-го секретаря ЦК ПОРП Владислава Гомулки, що втрачав владу, за підтримки правого крила ПОРП (прем'єр-міністр Юзеф Циранкевич, міністр внутрішніх справ Мечислав Мочар та ін.). Ці події, однак, лише відстрочили падіння Гомулки, і серйозно знизили його авторитет. У грудні 1970 року він був змушений поступитися владою Едварду Гереку.
rdf:langString
rdf:langString
الأزمة السياسية البولندية عام 1968
rdf:langString
Březen 1968 (Polsko)
rdf:langString
März-Unruhen 1968 in Polen
rdf:langString
1968 Polish political crisis
rdf:langString
Marto 1968 (Pollando)
rdf:langString
Aliyá de Polonia en 1968
rdf:langString
Mars 1968 (Pologne)
rdf:langString
Marzec 1968
rdf:langString
Политический кризис в Польше (1968)
rdf:langString
Польська політична криза 1968
xsd:integer
2291645
xsd:integer
1122854716
rdf:langString
The commemorative plaque at the University of Warsaw for the students demanding freedom of speech in 1968
rdf:langString
Reformist demands and protests, political crisis within the PZPR.
xsd:date
2019-02-01
rdf:langString
March 1968
rdf:langString
the Protests of 1968
rdf:langString
A number of cities across Poland, including Warsaw, Kraków, Lublin, Gliwice, Wrocław, Gdańsk, Poznań, and Łódź
xsd:integer
1968
rdf:langString
الأزمة السياسية البولندية في العام 1968، وتُعرف أيضًا في بولندا باسم مظاهرات الطلبة في مارس 1968، أو أحداث مارس، هي عبارة عن سلسلة احتجاجات رئيسية قام بها الطلاب والمثقفون لمعارضة النظام الشيوعي في جمهورية بولندا الشعبية. أدت الأزمة إلى قمع أجهزة الأمن للإضرابات الطلابية في جميع المراكز الأكاديمية في البلاد وأفضت إلى اضطهاد الحركة البولندية المعارضة. اقترنت الاحتجاجات بموجة هجرة كبرى على إثر حملة معادية للسامية (وُسمت بمعاداة الصهيونية) شنها وزير الشؤون الداخلية، الجنرال ميتشوسلاف موجار، بضوء أخضر من الأمين العام لحزب العمال البولندي المتحد. تزامنت الاحتجاجات مع أحداث ربيع براغ في جمهورية تشيكوسلوفاكيا المجاورة -وهو ما رفع سقف طموحات النخبة الثقافية بتحقيق إصلاحات ديمقراطية. نجم عن الاضطرابات التشيكوسلوفاكية غزو حلف وارسو لتشيكوسلوفاكيا في 20 أغسطس 1968. ابتدأت الحملة المعادية لليهود في العام 1967. نُفذت تلك السياسة بالتزامن مع قطع الاتحاد السوفييتي جميع العلاقات الدبلوماسية مع إسرائيل بعد حرب الأيام الستة، ولكنها انطوت على صراع سلطوي في صفوف الحزب الشيوعي البولندي الحاكم. أخفقت التصفيات المستتبعة ضمن الحزب الحاكم، والتي قادها ميتشوسلاف موجار وفصيله، أخفقت في إسقاط حكومة غوموكا، ولكنها أدت إلى فرار الألوف من ذوي الأصول اليهودية إلى المنفى، بمن فيهم من الحرفيين، وكبار قادة الحزب، وموظفي المخابرات. احتشد عمال المصانع في جميع أرجاء بولندا للتعبير عن رفض الصهيونية ضمن مظاهرات تأييد نُظمت بعناية. هاجر ما لا يقل عن 13000 بولندي من أصل يهودي بين الأعوام 1968 و1972 نتيجة لطردهم من وظائفهم وعلى إثر تعرّضهم لأشكال متنوعة من المضايقات.
rdf:langString
Březen 1968 je pojem užívaný zejména v Polsku pro označení tamní politické krize, která vyvrcholila studentskými protesty a stávkami v roce 1968, a která jim ovšem též předcházela a následovala po nich. Série studentských a jiných protestů proti komunistickému režimu polské komunisty vyděsila a přiměla k tvrdému potlačení. Bezpečnostní složky zasahovaly ve všech hlavních akademických centrech v zemi. Souběžně s tím probíhala antisemitská kampaň označující protesty za součást židovského spiknutí, která plynule navázala na zuřivou protiizraelskou kampaň po šestidenní válce v roce 1967. Mnoho lidí židovského původu bylo následně propuštěno z práce a zvolilo emigraci, která jim byla úřady důrazně doporučována. Asi 20 000 Poláků židovského původu emigrovalo v letech 1968–72 v důsledku vyhazovu a různých dalších postihů. Tuto propagandistickou a represivní kampaň vedl především ministr vnitra, generál , se souhlasem prvního tajemníka komunistické strany (Polské sjednocené dělnické strany) Władysława Gomułky. Protižidovská kampaň také souvisela s bojem o moc uvnitř polské komunistické strany. Ze strany či policie byla vytlačena řada osob židovského původu (a nejen jich), které pak mohli nahradit lidé z frakcí soupeřících o moc, především Moczarovy, o němž někteří historici spekulují, že chtěl nahradit i Gomułku. Dělníci z řady továren přitom byli manipulováni a motivováni k tomu, aby veřejně vyjadřovali protižidovské postoje, za čímž účelem byly reaktivovány předsudky tradičního, nábožensky motivovaného polského antisemitismu, na čemž se podílela i k režimu loajální katolická publicistika. Zvláštním aspektem krize bylo, že probíhala souběžně s liberalizačním procesem zvaným Pražské jaro v sousedním Československu. Aktéři Pražského jara byli zahrnuti do celé kampaně a i samo Pražské jaro bylo líčeno jako součást spiknutí skrytých sionistů. Byl to nejvíce právě polský vůdce Gomułka, který vybaven tímto ideologickým zázemím silně tlačil Sověty a jejich vůdce Leonida Brežněva k vojenské invazi do Československa, jíž se pak polská armáda v srpnu 1968 přímo účastnila (byť je sporné, zda Gomulka v sionistickou podstatu Pražského jara věřil, spíše se obával jeho liberalismu, neboli z jeho pohledu "revizionismu"). Pražské jaro skutečně vyvolávalo mezi polskými studenty a intelektuály jasné sympatie, je ovšem předmětem sporů, zda patřilo k inspiraci jejich protestů. Podobné spory se vedou o inspiraci studentskými protesty na Západě v té době. Ideové směřování polského studentského hnutí roku 1968 bylo spíše nejasné.
rdf:langString
The Polish 1968 political crisis, also known in Poland as March 1968, Students' March, or March events (Polish: Marzec 1968; studencki Marzec; wydarzenia marcowe), was a series of major student, intellectual and other protests against the ruling Polish United Workers' Party of the Polish People's Republic. The crisis led to the suppression of student strikes by security forces in all major academic centres across the country and the subsequent repression of the Polish dissident movement. It was also accompanied by mass emigration following an antisemitic (branded "anti-Zionist") campaign waged by the minister of internal affairs, General Mieczysław Moczar, with the approval of First Secretary Władysław Gomułka of the Polish United Workers' Party (PZPR). The protests overlapped with the events of the Prague Spring in neighboring Czechoslovakia – raising new hopes of democratic reforms among the intelligentsia. The Czechoslovak unrest culminated in the Warsaw Pact invasion of Czechoslovakia on 20 August 1968. The anti-Zionist campaign began in 1967, and was carried out in conjunction with the USSR's withdrawal of all diplomatic relations with Israel after the Six-Day War, but also involved a power struggle within the PZPR itself. The subsequent purges within the ruling party, led by Mieczysław Moczar and his faction, failed to topple Gomułka's government but resulted in an exile from Poland of thousands of communist individuals of Jewish ancestry, including professionals, party officials and secret police functionaries appointed by Josef Stalin following the Second World War. In carefully staged public displays of support, factory workers across Poland were assembled to publicly denounce Zionism. At least 13,000 Poles of Jewish origin emigrated in 1968–72 as a result of being fired from their positions and various other forms of harassment.
rdf:langString
Die März-Unruhen 1968 in Polen waren eine politische Krise, die mit Studentendemonstrationen begann, unter anderem in Warschau, Danzig und Krakau. Die Unruhen wurden niedergeschlagen durch die Milicja Obywatelska (Bürgermiliz) und die Ochotnicza Rezerwa Milicji Obywatelskiej (Freiwillige Reserve der Bürgermiliz).
rdf:langString
Marto 1968 aŭ Marto '68 (la 8–23a de marto 1968) estis la politika krizo kiu komenciĝis el la studentaj manifestacioj, interalie en Varsovio, Gdansko, Krakovo, Radom, Lodzo kaj Poznano, brutale dispelitaj de komunisma civitana milico (MO), ĝiaj rezervo-taĉmentoj (ORMO) kaj tiel nomata "laborista aktivularo".
rdf:langString
La crisis política polaca de 1968 (en polaco, Marzec 1968, «Marzo de 1968», o wydarzenia marcowe, «acontecimientos de marzo») describe las principales protestas de estudiantes e intelectuales contra los comunistas del gobierno de la República Popular de Polonia, su represión por los servicios de seguridad, y la concurrente campaña "anti-sionista" emprendida como respuesta a la crisis política por el Gobierno polaco. Las protestas coincidieron con los acontecimientos de la Primavera de Praga en la vecina Checoslovaquia. La ola de antisemitismo instigado por las autoridades de la República Popular de Polonia como parte de una campaña "antisionista", sirvió como una táctica para desviar la atención pública de la crisis política en el país y provocaron al final la huida masiva de judíos de Polonia. Antes del comienzo de la campaña, la República Popular tenía 40 000 judíos, después de unos años, quedaban menos de 5000. El episodio fue especialmente traumático para quienes se vieron obligados a abandonarlo todo en desmedro a los polacos.
rdf:langString
Mars 1968 (8-23 mars 1968) est une crise politique polonaise commencée par des manifestations d'étudiants à Varsovie, Gdansk, Cracovie et Poznań, brutalement réprimées par la Milicja Obywatelska (MO) et l' (pl) (ORMO).
rdf:langString
Marzec 1968, Marzec ’68 (8–23 marca 1968) – terminem tym najczęściej określa się wielopłaszczyznowy i często trudny do jasnego zdefiniowania kryzys społeczny i polityczny w Polsce, który rozpoczął się w czerwcu 1967 roku, apogeum osiągnął między 1967 a 1968 rokiem, by wygasnąć późnym latem tegoż roku. Najważniejsze wątki tego kryzysu to ostra walka frakcyjna wewnątrz rządzącej Polską Polskiej Zjednoczonej Partii Robotniczej (PZPR), kryzys społeczny będący skutkiem rozczarowania systematycznym kurczeniem się obszaru swobód obywatelskich i demokracji po wielkich przemianach 1956 roku, wreszcie sięgnięcie przez władze do antysemickich stereotypów i uprzedzeń, co zaowocowało największą po stalinowskich czystkach lat pięćdziesiątych kampanią antysemicką w powojennej Europie i masową emigracją resztek społeczności żydowskiej z Polski.
rdf:langString
По́льська політи́чна кри́за 1968 року — політична криза в Польщі, яка була спровокована «закручуванням гайок» з боку 1-го секретаря ЦК ПОРП Владислава Гомулки, що втрачав владу, за підтримки правого крила ПОРП (прем'єр-міністр Юзеф Циранкевич, міністр внутрішніх справ Мечислав Мочар та ін.). Щоб продемонструвати лояльність Радянському Союзу (на противагу сусідній Чехословаччині, де набирала обертів Празька весна), з санкції Гомулки стали погіршуватися відносини з Ізраїлем, і в той же час всередині Польщі почалася цензура польської класики, яка традиційно була спрямована проти Російської імперії. У результаті під заборону потрапила п'єса Адама Міцкевича «Дзяди». 30 січня відбувся останній дозволений показ, після якого відбулася студентська маніфестація, яку силою розігнала поліція. Двох студентів Варшавського університету (Адама Міхніка і Генрика Шлайфера) було виключено з університету, а 8 березня - заарештовано Шлайфера. 8 березня відбувалися масові акції протесту студентів. Мітингувальники вимагали поновлення Міхніка і Шлайфера на навчання у Варшавському університеті. Після акції протесту студентів атакувала міліція з палками. Наступного дня відбулася акція солідарності студентів Варшавської політехніки. По усій Польщі пройшла хвиля студентських протестів: у Вроцлаві, Лодзі, Кракові, Гданську, Торуні, Познані. Мечислав Мочар звинуватив у розпалюванні цих хвилювань «сіоністів», і зажадав їхнього вигнання в Ізраїль. Він наголошував на єврейському походженні головних винуватців протестів у Варшавському університеті. Згідно з його словами, боротьба з сіонізмом не мала нічого спільного з антисемітизмом. У результаті цієї кампанії кількість євреїв у Польщі знизилася з 40000 до 5000.[джерело не вказане 1556 днів] Ці події, однак, лише відстрочили падіння Гомулки, і серйозно знизили його авторитет. У грудні 1970 року він був змушений поступитися владою Едварду Гереку.
rdf:langString
Польский политический кризис 1968 года — общественно-политический кризис, длившийся с июня 1967 года по начало июля 1968 года. После Шестидневной войны отношения Польской Народной Республики с Израилем стали ухудшаться, потому что Польша заняла позицию арабской стороны конфликта. С осени 1967 активизировались деятельность политических клубов при Еврейском культурном центре. Выступления студентов начались из-за запрета спектакля по пьесе А. Мицкевича «Дзяды». В январе 1968 года прошла манифестация, в связи с последней постановкой «Дзядов». 35 наиболее активных её участников были арестованы. Мочар обвинил в разжигании данных волнений «сионистов». Ситуация была поставлена на контроль начальника III (политического) департамента МВД полковника Пентека. Приказы о задержании «сионистов» издавались милицейскими комендатурами (в частности, в Гданьске, за подписью полковника Кольчиньского). События 1967—1968 годов сопровождались направляемой правительством антисемитской кампанией, в ходе которой польские евреи были объявлены Гомулкой «пятой колонной» израильского сионизма; после них усилилась эмиграция евреев из Польши, которую покинуло около 20 тысяч человек. Партийные структуры организовывали митинги, иногда откровенно антисемитского характера (как первый секретарь Быдгощского воеводского комитета ПОРП Юзеф Майхжак). Особенно агрессивные тексты по инструкциям Пентека публиковал в молодёжной газете Sztandar Młodych бывший функционер МОБ и СБ Рышард Гонтаж (один из лидеров «партийного бетона» в начале 1980-х). Среди главных объектов его нападок была популярная писательница Изабела Стахович. В ответ Стахович выступала с резкой критикой коммунистического режима и антисемитской пропаганды. Крайне негативный международный резонанс вынудил партийное руководство приостановить антисемитскую кампанию. С заявлением такого рода выступил секретарь ЦК по идеологии Зенон Клишко. Сигнал был принят на местах, партийная линия начала меняться. Например, первый секретарь Люблинского воеводского комитета ПОРП Владислав Коздра (прежде известный антисемитизмом) заявил, что «польский национализм опаснее сионизма». В обстановке кризиса укрепились позиции лидера национал-коммунистической «фракции партизан» Мочара, ставшего секретарём ЦК ПОРП. Гомулка попытался компенсировать это назначением на МВД своего доверенного лица Казимежа Свиталы. В целом данные события серьёзно снизили авторитет Гомулки и лишь ненадолго отсрочили падение. Вскоре — в конце 1970 года, после декабрьских протестов и кровопролития — он был вынужден уступить власть Эдварду Гереку.
xsd:nonNegativeInteger
69201
