135 film
http://dbpedia.org/resource/135_film an entity of type: WikicatCamerasByType
Als Kleinbildkameras werden meistens 35-mm-Film-Kameras mit einem Bildformat von 24 mm × 36 mm verstanden, welche die Kleinbildpatrone vom Typ 135 verwenden. Im weiteren Sinne gehören alle Kameras dazu, die ein Filmformat von etwa zwei bis vier Zentimetern Kantenlänge besitzen; dabei handelt es sich um heute nicht mehr gebräuchliche Filmtypen und Formate. Mit dem Aufkommen der digitalen Kompaktkameras sind die meisten Kleinbildfilmkameras vom Markt verschwunden. Für Digitalkameras mit Aufnahmesensoren im Kleinbildformat siehe Vollformatsensor.
rdf:langString
135（ISO1007）は、写真フィルムの一種。135という用語は1934年にコダックが35mm幅のスチル写真用カートリッジ式フィルム用として初めて使用した。その後急速に普及し、1960年代後期には120フィルムを凌駕し写真フィルムのフォーマットとして最も一般的なものになった。828、126、110、APSとの競合を経ながら現存する。
rdf:langString
135 필름은 1934년 코닥이 도입한 필름이다. 보통 35mm을 135 필름이라 부른다. 인기가 있어 1960년대 후반 120 필름을 추월하여 가장 인기있는 필름 사이즈가 되었다. 828, 126, 110, APS 필름과 경쟁하였으나, 오늘날까지 사용되는 필름 형식이다.
rdf:langString
Småbildsformat är det filmformat som används i småbildskameror. Andra benämningar är 35 mm- eller 135-film (det vill säga negativformatet 24 × 36 mm). Detta är sedan länge det klart dominerande filmformatet för stillbildskameror. En 36-bilders filmrulle har en längd av ca 160–170 cm upprullad på en spole.
rdf:langString
135底片（ISO 1007）是摄影中的一種底片格式，也被廣泛地稱為「35mm底片」。這種底片由柯达公司于1934年推出，並於20世纪60年代末期超越120底片，成為最普及的攝影底片格式。儘管其他底片格式如828、126、110和先進攝影系統（APS）等和它競爭，135底片至今仍然留存。 135底片的齿孔符合，它被捲在一個不被光線穿透的單軸式金屬卡式容器內，使相機能夠在日光下拍摄。 采用与135底片相同大小的感光元件（36×24 mm）之数码单反、微单，称为全画幅（FX, Full Frame）数码相机。
rdf:langString
El format 135 (ISO 1007) és la designació del cartutx de pel·lícula de format de 35 mil·límetres per a càmeres fotogràfiques. Es tracta un cartutx de metall que conté un rodet de pel·lícula fotogràfica de 35 mil·límetres d'ample, protegint-la de la llum. La pel·lícula disposa d'unes perforacions que faciliten el seu arrossegament i permeten una separació precisa dels fotogrames.
rdf:langString
135 film, more popularly referred to as 35 mm film or 35 mm, is a format of photographic film used for still photography. It is a film with a film gauge of 35 mm (1.4 in) loaded into a standardized type of magazine – also referred to as a cassette or cartridge – for use in 135 film cameras. The engineering standard for this film is controlled by ISO 1007 titled '135-size film and magazine'.
rdf:langString
El formato 135 (ISO 1007) es la designación del cartucho de película de formato de 35 milímetros para cámaras fotográficas. Se trata de un cartucho de metal que contiene un carrete de película fotográfica de 35 milímetros de ancho, protegiéndola de la luz. La película dispone de unas perforaciones que facilitan su arrastre y permiten una separación precisa de los fotogramas.
rdf:langString
Il 35 millimetri è la tipica pellicola cinematografica, usata anche per la fotografia dal primo dopoguerra (1921) e divenuta uno commerciale per più di mezzo secolo. Il nome derivò dalla larghezza della pellicola 35 mm per il cinema, che consiste in strisce da circa 35 millimetri (34,98 mm ± 0,03). La popolarità è cresciuta rapidamente, superando la pellicola 120 alla fine degli anni '60, per diventare il formato di pellicola fotografica più popolare, nonostante la concorrenza di formati come 828, 126, 110 e APS.
rdf:langString
Kleinbeeld (ook wel kleinbeeldformaat), of full-frame in de digitale fotografie, is een opnameformaat met een hoogte van 24 mm en een breedte van meestal 36 mm. Met het begrip kleinbeeld wordt zowel een type camera, als een type film en ook een type sensor aangeduid. Kleinbeeldfilm wordt ook aangeduid als 135-film. Tot aan de opkomst van de digitale fotografie was kleinbeeld de meest gebruikte film in de consumentenmarkt. Ook, in de digitale fotografie worden digitale camera's steeds vaker met een sensor op full-frameformaat uitgerust, alhoewel kleinere APS-C-sensoren de boventoon voeren.
rdf:langString
Aparat małoobrazkowy – aparat fotograficzny, w którym materiałem światłoczułym jest perforowany na brzegach film o szerokości 35 mm – taki jak w przemyśle filmowym. Najbardziej typowym i obecnie właściwie jedynym formatem klatki aparatu małoobrazkowego jest 24×36 mm. Na filmie o standardowej długości mieści się do 28 (sprzedawany jako 24) lub 40 (sprzedawany jako 36) takich klatek numerowanych kolejno: X, 00, 0, 1–36(37). Istniały również aparaty małoobrazkowe o formacie klatki 18×24 mm – takie klatki były naświetlane na filmie pionowo i mieściło się ich tam 2 razy więcej.
rdf:langString
Кассета тип-135 — использующееся с 1934 года торговое название одноразовых цилиндрических кассет, заряженных 35-мм рулонной фотоплёнкой с двухсторонней перфорацией. Стандартная ёмкость такой кассеты составляет 36 кадров малого формата 24×36 мм. Кроме полной длины, может быть заряжена укороченная плёнка на 24 и 12 малоформатных кадров. В зависимости от длины заряженной плёнки кассеты маркируются тремя подтипами: 135-36, 135-24 и 135-12, в которых последнее число отражает количество кадров малого формата. При других размерах кадра плёнка той же длины вмещает другое их количество. Некоторые производители в маркетинговых целях выпускали кассеты с незначительно увеличенной длиной плёнки, маркируя их, например, «36+» или «24+3 exp». Фотоплёнка в кассетах тип-135 может использоваться в малоформат
rdf:langString
Плівка типу 135 або 35-мм фотоплівка — найпоширеніший тип фотоплівки для фотоапаратів. Цей стандарт (ISO-1007) був запропонований на ринку фірмою Kodak в 1934 році і являв собою призначену для фотосправи 35-мм кіноплівку (повністю збігалися розміри та ), яка була стандартизована в 1925 році. До кінця 60-х років XX століття плівка типу 135 перевершила за популярністю плівку типу 120 (яка до того моменту була найпоширенішою) і лишалась найпопулярнішою, навіть незважаючи на появу на ринку нових форматів плівки . 35-мм фотоплівки лягла в основу .
rdf:langString
rdf:langString
Format 135
rdf:langString
Kleinbildkamera
rdf:langString
135 film
rdf:langString
Formato 135
rdf:langString
35 millimetri (pellicola fotografica)
rdf:langString
135フィルム
rdf:langString
135 필름
rdf:langString
Aparat małoobrazkowy
rdf:langString
Kleinbeeld
rdf:langString
Småbild
rdf:langString
Кассета тип-135
rdf:langString
Плівка типу 135
rdf:langString
135底片
xsd:integer
173458
xsd:integer
1121651124
rdf:langString
El format 135 (ISO 1007) és la designació del cartutx de pel·lícula de format de 35 mil·límetres per a càmeres fotogràfiques. Es tracta un cartutx de metall que conté un rodet de pel·lícula fotogràfica de 35 mil·límetres d'ample, protegint-la de la llum. La pel·lícula disposa d'unes perforacions que faciliten el seu arrossegament i permeten una separació precisa dels fotogrames. Va ser desenvolupat per Kodak l'any 1934, pensant en les seves càmeres Retina i també en les Leica i les Zeiss Ikon Contax, que ja feien servir pel·lícula de 35 mm, però havien de carregar els xassissos en una cambra fosca. En canvi els rotllos 135 de Kodak ja venien amb la pel·lícula inclosa i es podien carregar les càmeres a plena llum.
rdf:langString
135 film, more popularly referred to as 35 mm film or 35 mm, is a format of photographic film used for still photography. It is a film with a film gauge of 35 mm (1.4 in) loaded into a standardized type of magazine – also referred to as a cassette or cartridge – for use in 135 film cameras. The engineering standard for this film is controlled by ISO 1007 titled '135-size film and magazine'. The term 135 was introduced by Kodak in 1934 as a designation for 35 mm film specifically for still photography, perforated with Kodak Standard perforations. It quickly grew in popularity, surpassing 120 film by the late 1960s to become the most popular photographic film size. Despite competition from formats such as 828, 126, 110, and APS, it remains the most popular film size today. The size of the 135 film frame with its aspect ratio of 1:1.50 has been adopted by many high-end digital single-lens reflex and digital mirrorless cameras, commonly referred to as "full frame". Even though the format is much smaller than historical medium format and large format film, being historically referred to as miniature format or small format, it is much larger than image sensors in most compact cameras and smart phone cameras.
rdf:langString
Als Kleinbildkameras werden meistens 35-mm-Film-Kameras mit einem Bildformat von 24 mm × 36 mm verstanden, welche die Kleinbildpatrone vom Typ 135 verwenden. Im weiteren Sinne gehören alle Kameras dazu, die ein Filmformat von etwa zwei bis vier Zentimetern Kantenlänge besitzen; dabei handelt es sich um heute nicht mehr gebräuchliche Filmtypen und Formate. Mit dem Aufkommen der digitalen Kompaktkameras sind die meisten Kleinbildfilmkameras vom Markt verschwunden. Für Digitalkameras mit Aufnahmesensoren im Kleinbildformat siehe Vollformatsensor.
rdf:langString
El formato 135 (ISO 1007) es la designación del cartucho de película de formato de 35 milímetros para cámaras fotográficas. Se trata de un cartucho de metal que contiene un carrete de película fotográfica de 35 milímetros de ancho, protegiéndola de la luz. La película dispone de unas perforaciones que facilitan su arrastre y permiten una separación precisa de los fotogramas. Fue desarrollado por Kodak en el año 1934, pensando en sus cámaras Retina y también en las Leica y las Zeiss Ikon Contax, que ya usaban película de 35 mm, pero debían cargar los chasis en un cuarto oscuro. En cambio los rollos 135 de Kodak ya venían con la película incluida y se podían cargar las cámaras a la luz del día.
rdf:langString
135（ISO1007）は、写真フィルムの一種。135という用語は1934年にコダックが35mm幅のスチル写真用カートリッジ式フィルム用として初めて使用した。その後急速に普及し、1960年代後期には120フィルムを凌駕し写真フィルムのフォーマットとして最も一般的なものになった。828、126、110、APSとの競合を経ながら現存する。
rdf:langString
Il 35 millimetri è la tipica pellicola cinematografica, usata anche per la fotografia dal primo dopoguerra (1921) e divenuta uno commerciale per più di mezzo secolo. Il nome derivò dalla larghezza della pellicola 35 mm per il cinema, che consiste in strisce da circa 35 millimetri (34,98 mm ± 0,03). La denominazione 35 mm viene comunemente associata alla fotografia in formato 24x36 mm, che corrisponde al “formato Leica” del 1913, anche conosciuto come il “piccolo formato” (rispetto al medio formato e al grande formato fotografico) o “formato 135”, nome introdotto da Kodak nel 1934 come designazione per la confezione della pellicola da 35 mm in rullini fotografici da 12, 24 e 36 pose; nonché è corrispondente anche al moderno full frame dei sensori digitali. La popolarità è cresciuta rapidamente, superando la pellicola 120 alla fine degli anni '60, per diventare il formato di pellicola fotografica più popolare, nonostante la concorrenza di formati come 828, 126, 110 e APS.
rdf:langString
135 필름은 1934년 코닥이 도입한 필름이다. 보통 35mm을 135 필름이라 부른다. 인기가 있어 1960년대 후반 120 필름을 추월하여 가장 인기있는 필름 사이즈가 되었다. 828, 126, 110, APS 필름과 경쟁하였으나, 오늘날까지 사용되는 필름 형식이다.
rdf:langString
Aparat małoobrazkowy – aparat fotograficzny, w którym materiałem światłoczułym jest perforowany na brzegach film o szerokości 35 mm – taki jak w przemyśle filmowym. Najbardziej typowym i obecnie właściwie jedynym formatem klatki aparatu małoobrazkowego jest 24×36 mm. Na filmie o standardowej długości mieści się do 28 (sprzedawany jako 24) lub 40 (sprzedawany jako 36) takich klatek numerowanych kolejno: X, 00, 0, 1–36(37). Istniały również aparaty małoobrazkowe o formacie klatki 18×24 mm – takie klatki były naświetlane na filmie pionowo i mieściło się ich tam 2 razy więcej. Pierwszym aparatem małoobrazkowym była Leica skonstruowana przez Oskara Barnacka w 1913 ale wprowadzona do sprzedaży dopiero w 1925. Pierwszy w historii kolorowy film fotograficzny do aparatów małoobrazkowych, Lumicolor pojawił się w 1933 jako wynalazek braci Lumière i był to autochrom o małej czułości i dużym ziarnie w przeciwieństwie do materiałów czarno-białych. W 1935 w USA wynaleziono kolorowy film fotograficzny Kodak Kodachrome, który wiernie oddawał kolory, zapewniał doskonałą ostrość obrazu i stał się najpopularniejszym materiałem tego typu dla profesjonalistów i amatorów w XX w. W aparatach cyfrowych format matrycy światłoczułej (CCD lub CMOS) może być zbliżony do rozmiaru „pełnej klatki”, czyli 24×36 mm (tzw. matryca FF – ang. Full Frame, dostępna tylko w najdroższych aparatach profesjonalnych), albo być od niego mniejszy (w tańszych modelach), a nawet w rozmiarze 1/1,8", czyli 5,3×7,2 mm, lub 1/2,5", czyli 4,3×5,8 mm (w najtańszych rozwiązaniach).
rdf:langString
Kleinbeeld (ook wel kleinbeeldformaat), of full-frame in de digitale fotografie, is een opnameformaat met een hoogte van 24 mm en een breedte van meestal 36 mm. Met het begrip kleinbeeld wordt zowel een type camera, als een type film en ook een type sensor aangeduid. Kleinbeeldfilm wordt ook aangeduid als 135-film. Tot aan de opkomst van de digitale fotografie was kleinbeeld de meest gebruikte film in de consumentenmarkt. Ook, in de digitale fotografie worden digitale camera's steeds vaker met een sensor op full-frameformaat uitgerust, alhoewel kleinere APS-C-sensoren de boventoon voeren. Een kleinbeeldcamera is een fotocamera die opnamen maakt van 24 bij meestal 36 mm. De opname kan gemaakt worden met een sensor (als het een digitale camera betreft) of op 35 mm brede geperforeerde film. Een strook film wordt gewoonlijk geleverd in een lichtdichte patroon (ook wel cassette of cartridge genoemd) en biedt volgens de fabrikant meestal plaats aan 12, 24 of 36 opnamen. Is het beeldformaat smaller, dan kunnen er meer opnames worden gemaakt. Na elke belichting wordt de film 38 mm (8 perforaties) verder getransporteerd, gewoonlijk met getande wieltjes (sprockets) in de filmbaan van de camera. Bij nieuwere camera's gebeurt dit veelal motorisch. Na het maken van de opnamen wordt de film teruggespoeld in de cassette. Ook komt voor dat de film eerst in zijn geheel naar de opwikkelspoel wordt getransporteerd en dat de strook vervolgens bij elke opname een stukje terug in de patroon wordt gespoeld; dit is veiliger als de camera per ongeluk geopend wordt. Er zijn ook kleinbeeldcamera's die een beeldformaat hebben van 33 bij 24 mm , 23 bij 24 mm en zelfs 18 bij 24 (halfkleinbeeld, 4 perforaties). De View-Master-camera's hebben een beeldbreedte van 11 mm (2,5 perforatie). Deze camera's hebben meer de afmeting van de tegenwoordige compactcamera's. De Hasselblad x-pan (pan staat voor panorama) en enkele andere gebruiken ook kleinbeeldfilm maar belichten een breder stuk dan 36 mm.
rdf:langString
Småbildsformat är det filmformat som används i småbildskameror. Andra benämningar är 35 mm- eller 135-film (det vill säga negativformatet 24 × 36 mm). Detta är sedan länge det klart dominerande filmformatet för stillbildskameror. En 36-bilders filmrulle har en längd av ca 160–170 cm upprullad på en spole.
rdf:langString
Кассета тип-135 — использующееся с 1934 года торговое название одноразовых цилиндрических кассет, заряженных 35-мм рулонной фотоплёнкой с двухсторонней перфорацией. Стандартная ёмкость такой кассеты составляет 36 кадров малого формата 24×36 мм. Кроме полной длины, может быть заряжена укороченная плёнка на 24 и 12 малоформатных кадров. В зависимости от длины заряженной плёнки кассеты маркируются тремя подтипами: 135-36, 135-24 и 135-12, в которых последнее число отражает количество кадров малого формата. При других размерах кадра плёнка той же длины вмещает другое их количество. Некоторые производители в маркетинговых целях выпускали кассеты с незначительно увеличенной длиной плёнки, маркируя их, например, «36+» или «24+3 exp». Фотоплёнка в кассетах тип-135 может использоваться в малоформатных, полуформатных и панорамных фотоаппаратах. На сегодняшний день (2020 год) один из немногих форматов фотоматериалов, остающихся на рынке после цифровой революции.
rdf:langString
Плівка типу 135 або 35-мм фотоплівка — найпоширеніший тип фотоплівки для фотоапаратів. Цей стандарт (ISO-1007) був запропонований на ринку фірмою Kodak в 1934 році і являв собою призначену для фотосправи 35-мм кіноплівку (повністю збігалися розміри та ), яка була стандартизована в 1925 році. До кінця 60-х років XX століття плівка типу 135 перевершила за популярністю плівку типу 120 (яка до того моменту була найпоширенішою) і лишалась найпопулярнішою, навіть незважаючи на появу на ринку нових форматів плівки . 35-мм фотоплівки лягла в основу . Плівка на сьогоднішній день (2012 рік) поставляється упакованою в металеву або пластикову касету, що дозволяє легко заряджати камеру на світлі. Всередині касети плівка намотана на котушку. Приймальна котушка (в деяких моделях камер може являти собою аналогічну касету) розташовується усередині камери. З касети через обклеєну оксамитом щілину визирає невеликий, підрізаний для зручності зарядки в приймальню котушку, край плівки. Після зарядки плівки робиться або пара порожніх кадрів, або камера автоматично намотує на приймальну котушку необхідну кількість плівки. Це необхідно для пропуску засвіченою при зарядці частини плівки. Раніше у продажу зустрічалася плівка в рулоні стандартною довжиною 1,65 м, на котушці або без неї, упакована в алюмінієву фольгу, волого- та світлозахисний папір. Цю плівку потрібно було самостійно зарядити в багаторазову розбірну касету в повній темряві. Також 35-мм плівка випускається в рулонах великої довжини, наприклад, 30 і 60 м, в металевих банках. Від такого рулону фотограф може відрізати стрічки потрібного розміру.
rdf:langString
135底片（ISO 1007）是摄影中的一種底片格式，也被廣泛地稱為「35mm底片」。這種底片由柯达公司于1934年推出，並於20世纪60年代末期超越120底片，成為最普及的攝影底片格式。儘管其他底片格式如828、126、110和先進攝影系統（APS）等和它競爭，135底片至今仍然留存。 135底片的齿孔符合，它被捲在一個不被光線穿透的單軸式金屬卡式容器內，使相機能夠在日光下拍摄。 采用与135底片相同大小的感光元件（36×24 mm）之数码单反、微单，称为全画幅（FX, Full Frame）数码相机。
xsd:nonNegativeInteger
23248
