122 mm gun M1931/37 (A-19)
http://dbpedia.org/resource/122_mm_gun_M1931/37_(A-19) an entity of type: Thing
122 mm corps gun M1931/37 (A-19) (Russian: 122-мм корпусная пушка обр. 1931/1937 гг. (А-19)) was a Soviet field gun developed in late 1930s by combining the barrel of the 122 mm gun M1931 (A-19) and the carriage of the 152 mm howitzer-gun M1937 (ML-20). The gun was in production from 1939 until 1946. It saw action in World War II (primarily with corps and RVGK artillery of the Red Army) and remained in service for a long time after the end of the war. Vehicle-mounted variants of the gun were fitted to the IS-2 and IS-3 tanks of the Iosif Stalin series of tanks and the ISU-122 self-propelled gun.
rdf:langString
Die 122-mm-Kanone M1931/37 (A-19) (russisch 122-мм пушка обр. 1931/37 гг. (А-19)) war eine sowjetische schwere Feldkanone mit einem Kaliber von 121,92 mm, die während des Zweiten Weltkriegs verwendet wurde. Sie war eine Modernisierung der sowjetischen 122-mm-Kanone M1931 (A-19), der verantwortliche Chefkonstrukteur war F. F. Petrow. Insgesamt wurden etwa 2450 Exemplare hergestellt. 122-mm-Kanone M1931/37 war eine Bezeichnung der Roten Armee und A-19 war eine andere gleichwertige Bezeichnung des ursprünglich Entwicklers, Orudijno-Arsenalni Trest.
rdf:langString
El M1931/37 (A-19) de 122 mm (del ruso: 122-мм корпусная пушка обр. 1931/1937 гг. (А-19)) fue un cañón de campaña soviético desarrollado al final de la década de 1930 al combinar la caña del cañón de 122 mm y el armón del cañón-obús de 152 mm, siendo fabricado de 1939 a 1946. Fue empleado en la Segunda Guerra Mundial, principalmente por la artillería de cuerpo y la de la Reserva del Alto Mando Supremo (RVGK) del Ejército Rojo, permaneciendo en servicio por muchos años tras acabar la guerra. Los tanques pesados IS-2 y IS-3 y el cañón autopropulsado ISU-122 usaron la variante D-25T, adaptada para su montaje en vehículos.
rdf:langString
Il cannone da 122 mm M1931/37 (A-19) (in russo: 122-мм корпусная пушка обр. 1931/37 г. (А-19)) era un cannone da campagna sovietico, sviluppato tra la fine degli anni trenta incavalcando la bocca da fuoco del cannone da 122 mm M1931 (A-19) sull'affusto dell'obice da 152 mm M1937. Versioni veicolari del pezzo furono installate sui carri armati pesanti JS-2 e JS-3 e sul semovente d'artiglieria ISU-122.
rdf:langString
M1931/37 122mm カノン砲（A-19）（ロシア語: 122-мм пушка образца 1931/37 годов (А-19)）は、第二次世界大戦前の1937年にソビエト連邦が開発したカノン砲である。
rdf:langString
De 122 mm M1931/37 (A-19) (Russisch:122-мм корпусная пушка обр. 1931/1937 гг. (А-19)) was een Russisch veldkanon ontworpen eind jaren dertig. Het kanon was een combinatie van de loop van een 122 mm M1931 (A-19) kanon en de ophanging van een 152 mm M1937 (ML-20) houwitser kanon. Het kanon was o.a. gemodificeerd voor gebruik als ISU-122, IS-2 en IS-3 tankkanonnen (IS-serie).
rdf:langString
122 mm armata wz. 1931/37 (A-19) (ros. 122-мм корпусная пушка обр. 1931/37 г.) – radziecka ciężka armata polowa.
rdf:langString
122-мм корпусна гармата зразка 1931/1937 років (А-19, індекс ГАУ — 52-П-471А) — радянська гармата періоду Другої світової війни. В основі цієї гармати була модернізована 122-мм гармата зразка 1931 року, при цьому ствол попередньої моделі 122-мм гармати накладався на лафет 152-мм гаубиці-гармати МЛ-20. Гармату серійно виробляли з 1939 по 1946 рік, активно і успішно використовували у Великій Вітчизняній війні, складаючи разом з МЛ-20 основу потужної артилерії РВГК. Після закінчення війни ця артилерійська система довго перебувала на озброєнні Радянської армії і ряду інших країн, у кількох країнах вони використовуються і в даний час. На базі гармати були створені найпотужніші серійні танкові гармати Другої світової війни.
rdf:langString
122-мм корпусная пушка образца 1931/37 годов (А-19, индекс ГАУ — 52-П-471А) — советская тяжёлая дальнобойная пушка периода Второй мировой войны. В основе этой пушки была модернизированная 122-мм пушка образца 1931 года, при этом ствол предыдущей модели 122-мм пушки налагался на лафет 152-мм гаубицы-пушки МЛ-20. Орудие серийно выпускалось с 1939 по 1946 год, активно и успешно использовалось в Великой Отечественной войне, составляя вместе с МЛ-20 основу мощной ствольной артиллерии РВГК. После окончания войны эта артиллерийская система долго состояла на вооружении Советской армии и ряда других стран, в нескольких странах они используются и в настоящее время. На базе орудия были созданы самые мощные серийные танковые пушки Второй мировой войны.
rdf:langString
122mm kanón M1931/37 (A-19) (rusky 122-мм корпусная пушка обр. 1931/1937 гг. (А-19)) byl sovětský polní kanón vyvinutý koncem 30. let zkombinováním hlavně 122mm kanónu M1931 (A-19) a lafety 152 mm houfnice vzor 1937 (ML-20). Vyráběl se od roku 1939 do roku 1946. Byl zbraní jednotek Rudé armády v bojích 2. světové války a po válce zůstal ještě dlouho ve službě. Upravené verze tohoto kanónu byly montovány do těžkých tanků IS-2 a IS-3 a do samohybných děl ISU-122S.
rdf:langString
rdf:langString
122mm kanón M1931/37 (A-19)
rdf:langString
122-mm-Kanone M1931/37 (A-19)
rdf:langString
122 mm gun M1931/37 (A-19)
rdf:langString
M1931/37 (A-19)
rdf:langString
122 mm M1931/37 (A-19)
rdf:langString
A-19 122mmカノン砲
rdf:langString
122 mm M1931/37 (A-19)
rdf:langString
122 mm armata wz. 1931/37 (A-19)
rdf:langString
122-мм пушка образца 1931/37 годов (А-19)
rdf:langString
122-мм гармата зразка 1931/37 років (А-19)
rdf:langString
122 mm gun M1931/37 (A-19)
xsd:integer
122
xsd:integer
2890107
xsd:integer
1110915942
<millimetre>
122.0
rdf:langString
M1931/37 at the Museum on Sapun Mountain, Sevastopol
xsd:integer
122
xsd:integer
9
xsd:integer
1931
rdf:langString
No. 172 Plant design bureau, led by F. F. Petrov
xsd:integer
-2
xsd:integer
300
rdf:langString
yes
rdf:langString
Barrikady Plant,
rdf:langString
No. 172 Plant
<kilometre>
20.4
rdf:langString
about 2,450
rdf:langString
USSR
rdf:langString
Bore: L/45
rdf:langString
Overall: L/46.3
xsd:integer
1939
xsd:integer
3
xsd:integer
58
rdf:langString
Tank gun
rdf:langString
rdf:langString
Combat: 7,117 kg
rdf:langString
Travel: 7,907 kg
rdf:langString
122mm kanón M1931/37 (A-19) (rusky 122-мм корпусная пушка обр. 1931/1937 гг. (А-19)) byl sovětský polní kanón vyvinutý koncem 30. let zkombinováním hlavně 122mm kanónu M1931 (A-19) a lafety 152 mm houfnice vzor 1937 (ML-20). Vyráběl se od roku 1939 do roku 1946. Byl zbraní jednotek Rudé armády v bojích 2. světové války a po válce zůstal ještě dlouho ve službě. Upravené verze tohoto kanónu byly montovány do těžkých tanků IS-2 a IS-3 a do samohybných děl ISU-122S. Tanková verze tohoto kanónu se nazývala D-25T (T=tankový), u samohybných děl D-25S (S=samohybný). Byla vyvinuta v roce 1943 na základě A-19 pro novou řadu sovětských těžkých tanků „IS“, která byla pojmenována po Stalinovi. Existující 85mm tankový kanón, který byl používán v raných prototypech, vykazoval totiž nedostačující výsledky. Nicméně uvedení děla do praxe bránily jisté obavy ohledně jeho bezpečnosti. Při předvádění kanónu totiž explodovala jeho úsťová brzda a málem zabila přihlížejícího maršála Vorošilova. Tato skutečnost vyvolala určitý počáteční odpor, avšak Stalin vyzbrojení tanku pojmenovaného po něm 122mm kanónem podpořil. Dělo bylo přepracováno, aby dostálo požadavkům na bezpečnost, a bylo pojmenováno D-25, analogicky s dřívějším protiletadlovým kanónem D-5T 85mm.
rdf:langString
122 mm corps gun M1931/37 (A-19) (Russian: 122-мм корпусная пушка обр. 1931/1937 гг. (А-19)) was a Soviet field gun developed in late 1930s by combining the barrel of the 122 mm gun M1931 (A-19) and the carriage of the 152 mm howitzer-gun M1937 (ML-20). The gun was in production from 1939 until 1946. It saw action in World War II (primarily with corps and RVGK artillery of the Red Army) and remained in service for a long time after the end of the war. Vehicle-mounted variants of the gun were fitted to the IS-2 and IS-3 tanks of the Iosif Stalin series of tanks and the ISU-122 self-propelled gun.
rdf:langString
Die 122-mm-Kanone M1931/37 (A-19) (russisch 122-мм пушка обр. 1931/37 гг. (А-19)) war eine sowjetische schwere Feldkanone mit einem Kaliber von 121,92 mm, die während des Zweiten Weltkriegs verwendet wurde. Sie war eine Modernisierung der sowjetischen 122-mm-Kanone M1931 (A-19), der verantwortliche Chefkonstrukteur war F. F. Petrow. Insgesamt wurden etwa 2450 Exemplare hergestellt. 122-mm-Kanone M1931/37 war eine Bezeichnung der Roten Armee und A-19 war eine andere gleichwertige Bezeichnung des ursprünglich Entwicklers, Orudijno-Arsenalni Trest.
rdf:langString
El M1931/37 (A-19) de 122 mm (del ruso: 122-мм корпусная пушка обр. 1931/1937 гг. (А-19)) fue un cañón de campaña soviético desarrollado al final de la década de 1930 al combinar la caña del cañón de 122 mm y el armón del cañón-obús de 152 mm, siendo fabricado de 1939 a 1946. Fue empleado en la Segunda Guerra Mundial, principalmente por la artillería de cuerpo y la de la Reserva del Alto Mando Supremo (RVGK) del Ejército Rojo, permaneciendo en servicio por muchos años tras acabar la guerra. Los tanques pesados IS-2 y IS-3 y el cañón autopropulsado ISU-122 usaron la variante D-25T, adaptada para su montaje en vehículos.
rdf:langString
Il cannone da 122 mm M1931/37 (A-19) (in russo: 122-мм корпусная пушка обр. 1931/37 г. (А-19)) era un cannone da campagna sovietico, sviluppato tra la fine degli anni trenta incavalcando la bocca da fuoco del cannone da 122 mm M1931 (A-19) sull'affusto dell'obice da 152 mm M1937. Versioni veicolari del pezzo furono installate sui carri armati pesanti JS-2 e JS-3 e sul semovente d'artiglieria ISU-122.
rdf:langString
M1931/37 122mm カノン砲（A-19）（ロシア語: 122-мм пушка образца 1931/37 годов (А-19)）は、第二次世界大戦前の1937年にソビエト連邦が開発したカノン砲である。
rdf:langString
De 122 mm M1931/37 (A-19) (Russisch:122-мм корпусная пушка обр. 1931/1937 гг. (А-19)) was een Russisch veldkanon ontworpen eind jaren dertig. Het kanon was een combinatie van de loop van een 122 mm M1931 (A-19) kanon en de ophanging van een 152 mm M1937 (ML-20) houwitser kanon. Het kanon was o.a. gemodificeerd voor gebruik als ISU-122, IS-2 en IS-3 tankkanonnen (IS-serie).
rdf:langString
122 mm armata wz. 1931/37 (A-19) (ros. 122-мм корпусная пушка обр. 1931/37 г.) – radziecka ciężka armata polowa.
rdf:langString
122-мм корпусна гармата зразка 1931/1937 років (А-19, індекс ГАУ — 52-П-471А) — радянська гармата періоду Другої світової війни. В основі цієї гармати була модернізована 122-мм гармата зразка 1931 року, при цьому ствол попередньої моделі 122-мм гармати накладався на лафет 152-мм гаубиці-гармати МЛ-20. Гармату серійно виробляли з 1939 по 1946 рік, активно і успішно використовували у Великій Вітчизняній війні, складаючи разом з МЛ-20 основу потужної артилерії РВГК. Після закінчення війни ця артилерійська система довго перебувала на озброєнні Радянської армії і ряду інших країн, у кількох країнах вони використовуються і в даний час. На базі гармати були створені найпотужніші серійні танкові гармати Другої світової війни.
rdf:langString
122-мм корпусная пушка образца 1931/37 годов (А-19, индекс ГАУ — 52-П-471А) — советская тяжёлая дальнобойная пушка периода Второй мировой войны. В основе этой пушки была модернизированная 122-мм пушка образца 1931 года, при этом ствол предыдущей модели 122-мм пушки налагался на лафет 152-мм гаубицы-пушки МЛ-20. Орудие серийно выпускалось с 1939 по 1946 год, активно и успешно использовалось в Великой Отечественной войне, составляя вместе с МЛ-20 основу мощной ствольной артиллерии РВГК. После окончания войны эта артиллерийская система долго состояла на вооружении Советской армии и ряда других стран, в нескольких странах они используются и в настоящее время. На базе орудия были созданы самые мощные серийные танковые пушки Второй мировой войны.
<millimetre>
2270.0
<millimetre>
8725.0
<kilogram>
7117.0
<millimetre>
2345.0
xsd:nonNegativeInteger
26442
xsd:double
2.27
xsd:double
8.725
xsd:double
7117000.0
xsd:double
2.345
